Реформа освітньої галузі є надзвичайно важливою. Саме навчання молодого покоління визначає майбутнє держави. Очевидно, що сьогодні українська освіта не відповідає ані сучасним запитам з боку особистості та суспільства, ані потребам економіки, ані світовим тенденціям.

Саме тому реформа передбачає системну трансформацію сектору, головна мета якої – нова висока якість освіти на всіх рівнях: від початкової школи – до вищих навчальних закладів. Головним завданням освіти має бути формування свідомих, суспільно активних громадян, здатних забезпечити економічне зростання і культурний розвиток країни. У науковій сфері реформа покликана зупинити ізоляцію і стагнацію у сфері досліджень, сформувати запит на якісну підготовку дослідників та якісні розробки в галузі фундаментальних і прикладних наук, скоротити розрив між дослідженнями та впровадженням їх результатів, інтегрувати вищу освіту й науку України в освітній та дослідницький простір Європейського Союзу.

Освітня реформа здійснюється за такими напрямами: реформу середньої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, вищої освіти та створення нової системи управління і фінансування науки. За кожним із них будуть здійснені певні заходи, спрямовані на досягнення спільної мети: перетворити українську освіту на інноваційне середовище, в якому учні й студенти отримують навички та вміння самостійно здобувати знання і застосовувати їх у практичній діяльності, а науковці мають можливості та ресурси для проведення досліджень, що безпосередньо впливатимуть на соціально-економічне становище в державі.

Під час реформування планується впровадити нові стандарти освіти, покращити матеріально-технічну базу навчальних та наукових закладів, залучити кращих педагогічних та наукових працівників і запровадити справедливу і прозору систему фінансування галузі освіти та науки. Реформа також має на меті підвищення престижу педагогічної та наукової праці.

Чому ця реформа потрібна саме зараз

Ми живемо у ХХІ столітті. Країна та світ змінилися, суспільство змінилося, потреби економіки докорінно змінилися, а підходи до освіти залишилися далеко в минулому сторіччі. В українських школах і вишах учні та студенти здебільшого здобувають сукупність знань без розуміння того, як це може допомогти їм реалізуватися в житті. Навчальний процес у закладах професійно-технічної та вищої освіти відірваний від потреб ринку праці та економіки в цілому.

Освітні та наукові заклади потерпають від недостатнього матеріально-технічного забезпечення, неефективного управління та низької якості менеджменту. Вітчизняна наука втратила свій вплив на соціально-економічний розвиток держави. Показник вітчизняного науково-технічного потенціалу знизився до критичного рівня, що стало загрозою національній безпеці. Основу вітчизняної економіки становлять сировинні та низькотехнологічні галузі, що істотно знижує потенціал розвитку України як конкурентоспроможної держави. Результати наукових досліджень і науково-технічних розробок лише незначною мірою впливають на зростання ВВП України.

Сьогодні маємо шанс це змінити. Потужну державу і конкурентну економіку може забезпечити згуртована спільнота творчих людей, відповідальних громадян, активних і підприємливих. Саме таких має готувати середня та вища школа. Зміст професійно-технічної та вищої освіти має постійно оновлюватися з урахуванням потреб підприємств – замовників кадрів. Особливої актуальності набуває питання мобільності, конкурентоспроможності та рівня кваліфікації працівників. Освітня та наукова галузь має перетворитися на важіль соціальної рівності та згуртованості, економічного розвитку і конкурентоспроможності України.

Основні зміни, передбачені реформою

Середня освіта

Щоб донести реформу до всього суспільства, затверджено концепцію «Нової української школи», яка передбачатиме:

  • Новий зміст освіти, спрямований на формування компетентностей XXI століття

Після закінчення школи учень має володіти ключовими компетентностями і наскрізними вміннями, які стануть йому в нагоді у сучасному світі. Це, зокрема, вільне володіння державною мовою, математична, загальнокультурна та екологічна компетентності, підприємливість та іноваційність, економічна компетентність тощо. А також – наскрізні вміння: критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, вирішувати проблеми.

  • Новий шкільний учитель, який володіє сучасними методиками викладання і здатен реалізовувати педагогіку партнерства

У новій школі суттєво зміниться роль вчителя. Адже для сучасних дітей учитель вже не є єдиним джерелом знань – потрібну інформацію можна знайти і в книжках, і в Інтернеті. Втім, саме в цих умовах підсилюється висока роль учителя як партнера у вихованні особистості. На допомогу вчителеві створюють освітній портал із методичними та дидактичними матеріалами, українськими е-енциклопедіями, мультимедійними підручниками та інтерактивними онлайн-ресурсами.

Передбачається запровадження системи добровільної зовнішньої незалежної сертифікації вчителів. Це буде перевірка педагогів із володіння предметом, уміння спілкуватися з дітьми та використання сучасних методик компетентнісного навчання: через діяльність, формування критичного мислення, організацію роботи в групах, проектну роботу тощо. Вчителі, які успішно пройшли сертифікацію, отримуватимуть 20% надбавки до зарплати й стануть носіями змін у шкільній освіті.

Не менш важливо – розширити способи підвищення кваліфікації педагогів. Зараз вони можуть це робити лише в інститутах післядипломної педагогічної освіти (ІППО), які, на жаль, не завжди є зразком прогресивності. Учитель матиме право вибору місця і способу підвищення кваліфікації. Передбачається диверсифікація форми підвищення кваліфікації вчителів: курси при ІППО, семінари, вебінари, онлайн-курси, конференції, самоосвіта (визнання сертифікатів).

Загальна кількість годин для підвищення кваліфікації вчителя впродовж п’яти років не має бути меншою 150 годин. Вчитель сам визначатиме, коли й де проходити підвищення кваліфікації, але робитиме це щорічно. Кошти для професійного зростання вчителя будуть закладені до освітньої субвенції та надходитимуть із Держбюджету.

  • Сучасна система управління та адміністрування шкіл

Директорів обиратимуть за конкурсом на дві каденції – на 12 років щонайбільше саме в цьому закладі освіти. Передбачається, що директори самі можуть призначати своїх заступників і обирати педагогічний склад.

Кожен заклад освіти муситиме оприлюднювати інформацію про надходження всіх коштів, а також їхнє призначення. Особливо дражливою темою в цьому контексті є батьківські внески та відсутність прозорої системи їх використання і обліку. Після впровадження системи, що пропонує Закон, батьки бачитимуть, скільки та на що витрачає кошти держава, а також зможуть контролювати використання своїх внесків.

  • Нова система контролю якості освіти

Закон повністю ліквідує атестацію шкіл – процедуру, яка себе дискредитувала через корупційну складову. Також скасують інспекції в районних управліннях освіти. Натомість забезпечення якості освіти здійснюватиме Державна служба якості освіти. У ній працюватимуть колеги-фахівці, які даватимуть поради школі, як покращити навчальний процес. Головна мета – не санкції, а рекомендації. Цей так званий «інституційний аудит закладу освіти» є єдиним плановим заходом державного нагляду (контролю) над школою. Він відбуватиметься один раз на 10 років.

Як у зв’язку з цим зміниться школа?

Школа буде місцем, де діти отримують не лише знання, а й уміння їх застосовувати та цінності для оцінювання навколишнього світу і дійсності. Вона буде не лише закладом освіти, а й безпечним середовищем для розвитку, де діти вчаться спілкуватися між собою. Таке навчання передбачає впровадження нових методик викладання, зміну формату спілкування учнів, учителів та батьків, упровадження проектної роботи та навчання через діяльність.

Усе це неможливо вмістити у дворічну профільну старшу школу, де діти мають поглибити вивчення профільних предметів та підготуватися до складання ЗНО без шкоди для свого здоров’я. Саме тому необхідно запровадити повноцінну трирічну старшу профільну школу, де діти здобуватимуть достатні знання.

Нова старша профільна школа матиме ліцеї академічного та професійного спрямування. В академічному ліцеї учень може поглибити знання та вступити до закладу вищої освіти. У професійному – паралельно із загальною середньою освітою школярі опановуватимуть першу професію.

Загальна тривалість навчання – разом із отриманням вищої освіти – при цьому не зміниться. Нова українська школа дозволить перейти від чотирирічного бакалаврату в закладах вищої освіти до трирічного за більшістю спеціальностей.

Професійна (професійно-технічна) освіта

  • Багатоканальне фінансування 

У зв’язку з децентралізацією, 2016 року фінансування закладів професійно-технічної освіти було передано на місцевий рівень. Однак це рішення потребувало коригування, оскільки не всі міста обласного значення могли фінансово забезпечити свої ПТНЗ. Саме тому 2017 року заклади професійно-технічної освіти фінансують із обласних бюджетів та бюджетів міст-обласних центрів. Також у бюджеті 2017 року вперше передбачено два мільярди гривень освітньої субвенції на здобуття середньої освіти в закладах професійно-технічної освіти, 119 млн грн на фінансування 19-ти професій загальнодержавного значення та ще 50 млн – на створення навчально-практичних центрів за галузевим спрямуванням. Загалом 2017 року планується створити 30 таких центрів: 25 – за рахунок держбюджету, і п’ять – із залученням інвестицій роботодавців.

  • Створення закладів нового типу – регіональних центрів професійної підготовки, що сприятиме збільшенню мережі закладів

Реформа передбачає збільшення закладів професійно-технічної освіти (при цьому середній контингент учнів не зменшуватиметься, а зростатиме). Це дозволить більш ефективно використовувати кошти, що їх виділяють на професійну (професійно-технічну) освіту. Завдяки гідному обладнанню та використанню сучасних технологій у навчальному процесі в таких центрах буде створено умови для здобуття якісної професійної підготовки.

  • Осучаснення змісту професійно-технічної освіти

Розроблення та впровадження нових державних стандартів професійно-технічної освіти, заснованих на компетентнісній основі, та впровадження елементів дуальної форми професійного навчання – це забезпечення якості, гнучкості та мобільності підготовки робітничих кадрів відповідно до потреб роботодавців.

Упровадження елементів дуальної форми навчання забезпечує проходження виробничого навчання та виробничої практики в умовах виробництва в межах 60–70% навчального часу, що надає можливість здійснювати практичну підготовку на сучасному обладнанні з використанням інноваційних технологій та забезпечує належну якість професійної підготовки кваліфікованих робітників з урахуванням потреб та запитів роботодавців.

  • Створення регіональних рад професійної освіти

Задля визначення стратегії розвитку професійної освіти регіону створюють ради професійної освіти, до складу яких входять представники місцевої влади, роботодавців, закладів освіти, громадськості.

 

Вища освіта

  • Створення системи забезпечення та постійного поліпшення якості вищої освіти, яка відповідає рекомендаціям і стандартам Європейського простору вищої освіти

Діяльність Міністерства в цьому напрямі визначається як надання методичної підтримки закладам вищої освіти у створенні системи внутрішнього забезпечення якості вищої освіти та створення системи зовнішнього контролю якості вищої освіти. Цього року маємо затвердити 120 нових стандартів вищої освіти, що базуються на компетентнісному підході, за освітнім рівнем бакалавра, та 80 – за освітнім рівнем магістра. Ці стандарти гарантуватимуть забезпечення внутрішньої якості вищої освіти з боку університетів.

Також для нас надзвичайно важливо отримати дієздатне Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, яке за своєю ідеологією має бути честю й совістю вищої освіти та мати бездоганну репутацію у суспільстві. Саме цей незалежний орган має забезпечити зовнішній контроль за якістю вищої освіти.

  • Забезпечення академічної доброчесності

Протягом цього року триває активна робота над створенням Національного репозитарію академічних текстів. Репозитарій має стати, з одного боку, ефективним інструментом виявлення плагіату, з іншого – ресурсом для обміну інформацією між науковцями. Вже затверджене Положення про національний репозитарій академічних текстів, де зазначені ключові характеристики майбутнього ресурсу. Зокрема, передбачається, що це буде розподілена електронна база даних, яка складатиметься з центральної та локальних частин – репозитаріїв закладів вищої освіти та інших інституціональних учасників репозитарію. Ресурси Національного репозитарію будуть допоміжним засобом для експертизи академічних текстів на запозичення.

  • Підвищення рівня підготовки фахівців за спеціальністю 081 «Право»

Із метою здійснення відбору якісного контингенту студентів та зниження корупційних ризиків 2016 року в дев’яти закладах вищої освіти України проведено експеримент під час вступу на магістратуру зі спеціальності 081 «Право» з використанням організаційно-технологічних процесів ЗНО. 2017 року пілотний проект поширено на всі заклади вищої освіти, що готують юристів. Цей крок – один зі складників реформи юридичної освіти, над якою працює МОН, нарівні з розробленням стандарту юридичної освіти та Концепції реформування юридичної освіти в Україні.

 

Нова система управління та фінансування науки

  • Утворення Національної ради з питань розвитку науки і технологій

Ми створюємо систему, де всю наукову та науково-технічну діяльність координуватиме Національна рада з розвитку науки і технологій. До її складу ввійшли представники наукової громадськості, органів виконавчої влади та реального сектору економіки. Основною функцією Нацради буде формування стратегічних рішень щодо державної політики в науково-дослідній сфері.

  • Утворення Національного фонду досліджень та формування органів його управління

Основною функцією Національного фонду досліджень є грантова підтримка наукових досліджень і розробок як для окремих вчених, так і для колективів та інституцій. Національний фонд досліджень забезпечить дослідникам можливість отримувати додаткові кошти на конкурсній основі для здійснення конкретних наукових проектів.

  • Забезпечення процесу утворення державних ключових лабораторій та отримання статусу дослідницького університету національними ВНЗ.

Результати

Середня освіта

Упродовж 2017–2018 рр. Урядом було здійснено заходи для створення правових умов реформування сфери загальної середньої освіти.

Найбільш важливим документом є рамковий Закон України «Про освіту», прийнятий Верховною Радою України у вересні 2017 року, Закон визначає державну політику у сфері освіти, згідно з якою освіта є державним пріоритетом, що забезпечує інноваційний, соціально-економічний і культурний розвиток суспільства. Фінансування освіти є інвестицією в людський потенціал, сталий розвиток суспільства і держави. Закон також удосконалює систему управління освітою, врегульовує питання економічної діяльності закладів освіти та є підґрунтям для ухвалення спеціальних законів: «Про дошкільну освіту», «Про загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту», «Про професійну освіту», «Про фахову передвищу освіту», «Про освіту дорослих», змін до Закону України «Про вищу освіту».

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 № 903-р затверджено План заходів на 2017–2029 роки із запровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа». Згідно з цим планом у 2018 р. затверджено Державний стандарт початкової освіти, нові навчальні програми для 1-2 класів Нової української школи, що ґрунтуються на гуманістичних принципах презумпції талановитості дитини, цінності дитинства, радості пізнання, розвитку особистості, здоров’я і безпеки дитини; видано нові підручники та інші навчальні матеріали для першого класу; здійснюються масштабні заходи з удосконалення навичок учителів початкової школи; розробляється національна електронна платформа «Нова українська школа»; забезпечено фінансування для облаштування нового освітнього середовища.

Ключовою складовою освітнього реформування є запуск Нової української школи. З 1 вересня 2018 року за новим стандартом розпочали навчання 448,6 тис. першокласників. Водночас в 100 школах стартував пілотний проект для 2 класів.

Впроваджено новий механізм призначення керівників закладів загальної середньої освіти за результатами конкурсу (наказ МОН» від 28.03.2018 № 291, зареєстрований Міністерством юстиції України 16.04.2018 № 454/31906).

Створено умови для рівного доступу до якісної загальної середньої освіти шляхом забезпечення територіальної доступності загальної середньої освіти, скасування перевірки знань для вступу до першого класу (наказ МОН від 16.04.2018 № 367, зареєстрований Міністерством юстиції України 05.05.2018 за № 564/32016).

Для запуску Нової української школи Урядом виділено майже 1,4 мільярда гривень. З них 998,7 - на закупівлю комп’ютерного обладнання; сучасних меблів; дидактичних матеріалів, а 386,5 - на навчання вчителів.

З метою неупередженого та прозорого розподілу освітньої субвенції між адміністративно-територіальними одиницями при спрямуванні її на оплату праці педагогічних працівників Урядом затверджено формулу розподілу освітньої субвенції (постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 №1098). Такий розподіл передбачає урахування фінансового нормативу бюджетної забезпеченості одного учня, приведені контингенти учнів, навчальні плани, наповнюваність класів, щільність населення в регіоні тощо.

Міністерством освіти і науки України у 2017-2018 рр. проведено ряд заходів із забезпечення якості освіти. На виконання Закону України «Про освіту» утворена Державна служба якості освіти (ДСЯО) (постанови КМУ від 06.12.2017 № 947 та від 14.03.2018 № 168). Основними напрямами діяльності ДСЯО є формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах освіти та розбудова системи зовнішнього забезпечення якості освіти.

Для забезпечення системного моніторингу якості освіти у 2018 році в Україні проведено міжнародне дослідження якості освіти РІSА-2018 та прийнято рішення щодо участі України у РІSА-2021 (розпорядження КМУ від 22.08.18 № 584).

Створення опорних шкіл – ініціатива, тісно пов’язана як з необхідністю підвищення якості освіти, так і з процесом децентралізації управління освітою. Станом на 1 жовтня 2018 р. у мережі закладів загальної середньої освіти функціонує 688 опорних закладів та 1 209 їх філій, з них в об’єднаних територіальних громадах – 290 ОШ і 504 філій відповідно.

Прямо чи опосередковано проблема імплементації НУШ стосується також питань розвитку дошкільної, інклюзивної та позашкільної освіти.

Важливим напрямом державної політики у сфері дошкільної освіти є забезпечення доступності здобуття дошкільної освіти дітьми дошкільного віку за рахунок розвитку мережі закладів дошкільної освіти. З метою вирішення цієї проблеми Урядом затверджено плану дій на 2017–2019 роки з поетапного створення додаткових місць у закладах освіти для дітей дошкільного віку (розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.12.2017 № 871-р). Згідно з цим планом з 2017 до 2020 р. передбачено створити додатково 96 тис. місць. Станом на 1 вересня 2018 року вже створено 39,3 додаткових місць.

Забезпечення рівного доступу до якісної освіти усім особам, у тому числі учням з особливими освітніми потребами, – одна з умов успішного функціонування системи української освіти. З 2017 року розвиток інклюзивної освіти є одним з пріоритетних напрямів Нової української школи.

Станом на 1 жовтня 2018 року створено 402 інклюзивно-ресурсних центри (до кінця 2018 року планується створити ще 98 ІРЦ). Їх мета - надання психолого-педагогічних послуг дітям з особливими освітніми потребами, які здобувають дошкільну освіту в інклюзивних групах та навчаються в інклюзивних класах, забезпечення системного кваліфікованого супроводження таких дітей протягом всього періоду навчання у закладах дошкільної та загальної середньої освіти.

Створено навчальні програми з підвищення кваліфікації та організовано навчання педагогічних працівників для роботи з дітьми з особливими освітніми потребами. Проведено ряд тренінгів, зокрема, за участі ізраїльських фахівців протягом 16-19 вересня та 8-18 жовтня 2018 р. та підвищено кваліфікацію 500 педагогічних працівників. Також підвищення фахової компетентності вчителів щодо освіти дітей з особливими освітніми потребами відбувається під час проходження модуля «Інклюзивна освіта» у рамках онлайн-курсу на освітній платформі EdEra.

Для підтримки розвитку інклюзивної освіти, починаючи з 2017 року, у державній субвенції передбачено цільові видатки на додаткові послуги для учнів з особливими потребами, які навчаються у спеціальних та інклюзивних класах закладів загальної середньої освіти, затверджено Порядок та умови надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами (постанова Кабінету Міністрів України від 14.02.2017 № 88, постанова Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 № 863).

У 2018 році вперше 100 млн грн направлено Урядом для централізованої закупівлі наборів сучасних методик світового рівня з метою проведення комплексної (глибинної) оцінки (діагностики) розвитку дітей з особливими освітніми потребами.

Зазначені зміни дозволили збільшити охоплення учнів з особливими освітніми потребами навчанням в інклюзивних класах закладів дошкільної та шкільної освіти. Створено 1 117 інклюзивних груп у закладах дошкільної освіти. Кількість учнів в інклюзивних класах станом на початок 2018/2019 н. р. зросла на 60 % у порівнянні з 2017/2018 н. р. та на початок навчального року складає 11 914 учнів з особливими освітніми потребами (у 2017/2018 н. р. – 7 179 осіб; у 2016/2017 н. р. -4 180 осіб).

Професійна (професійно-технічна) освіта

Здійснюється трансформація сфери професійно-технічної освіти.

Підготовлено проект нового Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту», яким передбачається розширення повноважень регіональних органів управління освітою, автономія закладів професійної (професійно-технічної) освіти, їх багатоканальне фінансування, оновлення змісту освіти, ступневість підготовки кваліфікованих кадрів.

Однією з новацій, що впливає на забезпечення якості професійної підготовки кваліфікованих робітничих кадрів, є організація навчання за дуальною формою навчання. Урядом схвалено Концепцію підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти (розпорядження КМУ від 18.09.2018 № 660). Концепцією передбачено встановлення рівноправного партнерства закладів вищої, фахової передвищої, професійно-технічної (професійної) освіти, роботодавців та здобувачів освіти з метою набуття останніми досвіду практичного застосування компетентностей та подальша їх адаптація в умовах професійної діяльності. З 1 вересня 2018 року елементи дуальної форми навчання запроваджено у 211 закладах професійної (професійно-технічної) освіти з 114 робітничих професій та із залученням близько 600 роботодавців (у 2017 році - у 46 закладах професійної (професійно-технічної) освіти з 54 робітничих професій та із залученням понад 300 роботодавців).

У 2018 році затверджено 5 стандартів професійної (професійно-технічної) освіти з робітничих професій, які розроблено на основі компетентнісного підходу («Сапер (розмінувальник)», «Поліцейський», «Пожежний-рятувальник», «Рятувальник», «Водолаз»).

Міністерство освіти та науки України об’єднує зусилля з підприємствами та організаціями у напрямку системного, конструктивного та взаємовигідного співробітництва для забезпечення високої якості професійної підготовки кадрів, залучення додаткових ресурсів для розвитку професійної освіти та її орієнтації  на сучасні технічні й технологічні умови.

Упроваджено проекти державно-приватного партнерства у галузі професійної (професійно-технічної) освіти. Міністерством освіти і науки у 2017 році підписано 3 меморандуми про співробітництво щодо підготовки кваліфікованих робітників для будівельної та швейної галузей з: Будівельною палатою України (31 березня 2017 року); громадською спілкою «Національне галузеве партнерство в легкій промисловості України «Fashion Globus Ukraine» (19 червня 2017 року); ТОВ «Кнауф Гіпс Київ» (10 жовтня 2017 року); у 2018 році підписано Меморандум про співробітництво між МОН і ПАТ «Укрзалізниця» щодо підготовки кадрів для потреб залізничного транспорту, у рамках якого триває спільна робота із розроблення професійних стандартів за професіями «Машиніст електровоза» та «Стюард».

Створено 10 сучасних навчально-практичних центрів на базі закладів професійної (професійно-технічної) освіти із залученням інвестицій: «Снєжка - Україна» (м. Рівне, м. Ужгород, м. Вінниця, м. Херсон, м. Калуш Івано-Франківської області, м. Бровари Київської області); ТОВ «Кнауф Гіпс Київ» (м. Одеса).

Створюються навчально-практичні центри за кошти державного бюджету. Це дає можливість сконцентрувати найсучасніші досягнення виробничих та педагогічних технологій для підготовки робітничих кадрів. На зазначені цілі у державному бюджеті на 2017 рік Урядом було виділено 50 млн грн; на 2018 рік – 100 млн грн. Здійснюються заходи щодо закупівлі обладнання для оснащення навчально-практичних центрів за професіями: «Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва», «Монтажник санітарно-технічних систем та устаткування», «Швачка. Кравець. Закрійник», напрямками «Зварювальні технології» та «Електротехнічні технології».

Створено п’ять багатопрофільних центрів професійної (професійно-технічної) освіти: ДНЗ «Одеський центр професійно-технічної освіти», ДПТНЗ «Регіональний центр професійної освіти ресторанного, комунального господарства, торгівлі та дизайну», ДНЗ «Харківський регіональний центр професійної освіти поліграфічних медіатехнологій та машинобудування»,  ДНЗ «Деражнянський центр професійної освіти», Багатопрофільний регіональний центр професійної освіти у Черкаській області.

Прийнято рішення Уряду щодо передачі цілісних майнових комплексів 24 державних закладів професійної (професійно-технічної) освіти у спільну власність територіальних громад Київської (4 ПТНЗ), Кіровоградської (3 ПТНЗ), Житомирської (3 ПТНЗ), Івано-Франківської (5 ПТНЗ), Львівської (1 ПТНЗ) областей та м. Київ – 8.

 

Вища освіта

В липні 2018 року проведено єдине фахове вступне випробування з використанням організаційно-технологічних процесів здійснення зовнішнього незалежного оцінювання для вступників на спеціальності 081 «Право» та 293 «Міжнародне право».

Для складання єдиного фахового вступного випробування було зареєстровано 18 186 осіб. Частка вступників, які подолали встановлені пороги з усіх трьох блоків єдиного фахового вступного випробування та допущені до участі в конкурсному відборі склала 75,4 %.

Під час вступної кампанії 2018 року вперше проведено єдиний вступний іспит з іноземної мови з використанням організаційно-технологічних процесів здійснення зовнішнього незалежного оцінювання для вступу для здобуття ступеня вищої освіти магістра за спеціальностями галузей знань 03 «Гуманітарні науки» (крім спеціальності 035 «Філологія»), 05 «Соціальні та поведінкові науки», 06 «Журналістика», 08 «Право», 24 «Сфера обслуговування», 29 «Міжнародні відносини». Для складання єдиного вступного іспиту було зареєстровано 35 915 осіб. Частка вступників, які подолали встановлені пороги з усіх трьох блоків єдиного вступного іспиту з іноземної мови та допущені до участі в конкурсному відборі становить 87,9 %.

Затверджено Концепцію розвитку педагогічної освіти (наказ МОН від 16.07.2018 № 776). Концепцією передбачено здійснення комплексної реформи системи педагогічної освіти, у тому числі структури, змісту, організації та методики (технології) навчання, безперервного професійного та особистісного розвитку педагогічних працівників.

Затверджено професійний стандарт «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти» (наказ Міністерства соціальної політики від 10.08.2018 р. № 1143).

У документі чітко виписана загальна інформація про вимоги, навчання та професійний розвиток вчителя і найголовніше – конкретизовано професійні компетентності, знання, вміння та навички, якими має володіти педагог.

Затверджено Положення про Національний репозитарій академічних текстів (постанова Кабінету Міністрів України від 19.07.2017 № 541). Визначено порядок роботи Національного репозитарію академічних текстів, процедуру його наповнення академічними текстами, їх зберігання, надання інформації у відкритий доступ, інформаційної інтеграції з іншими базами даних, зокрема ресурсами відкритих даних України та інших держав, базами центральних органів виконавчої влади (наказ МОН від 04.07.2018 № 707, зареєстрований в Мін’юсті 23 липня 2018 року за № 858/32310).

Наука

Влітку 2017 року з метою забезпечення ефективної взаємодії представників наукової громадськості, органів виконавчої влади та реального сектору економіки у формуванні та реалізації єдиної державної політики у сфері наукової і науково-технічної діяльності утворено Національну раду України з питань розвитку науки і технологій (постанова Кабінету Міністрів України від 05.04.2017 № 226). Затверджено персональний склад Наукового та Адміністративного комітетів Національної ради (розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.08.2017 № 520-р).

Історично в Україні наука фінансувалась за відомчим принципом. Це суттєво ускладнювало співпрацю між університетської та академічним секторами, академічним та галузевим. Новим кроком у фінансуванні науки має стати Національний фонд досліджень, який утворено у 2018 році. Завдання Фонду – продемонструвати нову, європейську якість експертизи та прозорості роботи.

Загальний обсяг фінансової підтримки наукових проектів та стипендіальних програм для молодих вчених збільшено у 1,5 рази та складає у 2018 році 0,94 % загального обсягу фінансування наукової діяльності за рахунок загального фонду державного бюджету (у 2018 році склав 87 744,5 тис. грн. (для порівняння у 2017 – 58 221,7 тис. грн.)

Збільшено у 1,17 рази порівняно з попереднім роком обсяг фінансової підтримки наукової та науково-технічної діяльності за рахунок коштів загального фонду державного бюджету для фінансування фундаментальних й прикладних досліджень і розробок у 2018 році – 1 239,1 млн. грн. (для порівняння у 2017 році – 1 050,0 млн. грн.).

Затверджено Порядок проведення державної атестації наукових установ (постанова Кабінету Міністрів України від 19.07.2017 № 540). Документ визначає механізм проведення такої атестації для визначення ефективності діяльності наукової (науково-дослідної, науково-технологічної, науково-технічної, науково-практичної) установи.

Затверджено Порядок проведення державної атестації закладів вищої освіти у частині провадження ними наукової (науково-технічної) діяльності та перелік наукових напрямів, за якими проводиться державна атестація закладів вищої освіти в частині провадження ними наукової (науково-технічної) діяльності (постанова КМУ від 22.08.18 № 652). За результатами державної атестації заклади вищої освіти зможуть отримувати кошти державного бюджету для забезпечення базового фінансування їх наукової (науково-технічної) діяльності за галузями наук. Надання базового фінансування університетській науці – один з ключових етапів реформування наукової сфери України.

Урядом затверджено план заходів щодо реформування вітчизняної наукової сфери (розпорядження КМУ від 17.10.2018 р. № 776-р «Про затвердження плану заходів щодо реформування вітчизняної наукової сфери»). Документом, зокрема, передбачено: перегляд переліку пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки та механізму їх реалізації; удосконалення системи національних академій наук; інтеграцію наукових досліджень, що проводяться у закладах вищої освіти і наукових установах; заходи щодо стимулювання повернення талановитої наукової молоді в Україну тощо.

 

Викладені файли:

Календар реформи

Сайт «Нова українська школа»

Брошура про концепцію «Нової української школи»

Презентація «Закон України «Про освіту»