62% світового ВВП припадає на учасників ОЕСР. Офіс організації стартував у Києві. Що це дасть економіці?

20.03.2023

Офіс Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) розпочав свою роботу в Києві 1 березня. А програму України щодо інтеграції до «клубу розвинених країн» буде упорядковано вже в червні. Що дасть економіці України ця інтеграція?

Чому вступ України до ОЕСР важливий

62% світового ВВП припадає на учасників ОЕСР. Її членами є 38 країн, а Європейська комісія бере участь в роботі. ОЕСР має унікальний досвід підтримки процесу повоєнної реконструкції (на прикладі «плану Маршалла») та може виступати одним із ключових міжнародних гравців у процесі відновлення України. 

ОЕСР – провідний міжурядовий центр розробки стандартів, її гасло: «Кращі політики для кращого життя». Члени ОЕСР дотримуються принципів демократії та ринкової економіки. Щоб стати членом організації, країна має відповідати економіко-правовим критеріям та стандартам. Країну оцінюють на придатність для комфортного і безпечного проживання та інвестування.

Позитивна рецензія та співпраця з ОЕСР – важливий сигнал для міжнародних фінансових організацій та інвесторів. 

Користь для економіки від співпраці з ОЕСР: чотири параметри

ОЕСР – більше, ніж економічна організація, вона залучена до роботи у сферах боротьби з корупцією, державного управління, енергетики, корпоративного управління державними підприємствами, децентралізації, оподаткування, статистики. 

Яка користь від вступу до ОЕСР?

  1. Члени ОЕСР мають доступ до досліджень, даних та аналізів, які допомагають їм приймати обґрунтовані рішення у сфері економіки.
  2. ОЕСР відіграє важливу роль у формуванні світових економічних тенденцій та сприяє створенню сприятливого міжнародного середовища для бізнесу. Членство в ОЕСР є показником успіху та стабільності для будь-якої країни, яка прагне підвищувати свій ВВП.
  3. ОЕСР – це міжурядовий центр розробки стандартів та політик, на які спирається Євросоюз під час ухвалення рішень. З метою вступу в країнах проводять аудит у ключових сферах економіки та державного управління, вимірюють стан придатності для комфортного і безпечного проживання та інвестування.
  4. Позитивний огляд та співпраця з ОЕСР – це важливий маркер готовності України до вступу в Європейський Союз.

Завдання Офісу ОЕСР в Києві та подальші плани

Майже через пів року від подання у липні 2022-го Україною заявки на вступ до ОЕСР організація відкриває свій Офіс в Києві. А також створює спеціальний підрозділ для співпраці, готує програму експертної підтримки та співпраці на кілька років. Взаємне зближення має важливе значення під час підготовки до повноцінного членства. Офіс буде сприяти координації роботи у сфері відновлення та відбудови країни, а також вдосконаленню виконання стандартів та рекомендацій ОЕСР.

Зараз Україна та ОЕСР співпрацюють на рівні робочих груп та інших спільних органів у таких напрямках:

  • боротьба з корупцією;
  • покращення податкової системи;
  • зелена економіка;
  • підприємництво та конкурентна політика;
  • корпоративне та державне управління;
  • освіта;
  • енергетика;
  • децентралізація. 

Окрім цього, приєднання до Робочої групи з боротьби з хабарництвом у міжнародних ділових операціях є важливим кроком на шляху до підвищення рівня прозорості та боротьби з корупцією під час підготовки до вступу в ЄС.

Подальші плани передбачають роботу над Програмою для України, реалізація якої дасть можливість перейти до Дорожньої карти щодо отримання членства в ОЕСР.

ОЕСР сприятиме післявоєнному відновленню України.

З огляду на післявоєнне відновлення Україні потрібно буде відновити сильну та конкурентоспроможну промислову базу. Представники ОЕСР також тісно працювали з Національною радою відновлення України та її робочими групами. 

Важливо, що нам знадобиться розробити нову промислову стратегію, яка відповідатиме меті щодо вуглецевої нейтральності України до 2060 року. А добре продумана промислова стратегія підтримуватиме здорову, зростаючу, продуктивну галузь, яка створює хороші та добре оплачувані робочі місця, не завдаючи шкоди навколишньому середовищу. Програма ОЕСР допоможе приділити особливу увагу чорній металургії. 

Робота над відновленням може бути такою.

Виявлення порівняльних переваг повоєнної України. Визначення сильних сторін промисловості, оцінка її інфраструктури, навичок і ресурсів знань. Це потрібно для кращої інтеграції з глобальними та західно-європейськими ланцюжками створення вартості.

Розробка нової стратегії для сильної, конкурентоспроможної та сталої промисловості. Післявоєнне відновлення дасть можливість гарантувати, що галузь буде цифровою та екологічною. ОЕСР використає свій великий досвід у розробці промислових стратегій, знання промислових стратегій та свій галузевий і технологічний досвід (наприклад, сталь, суднобудування тощо). Крім того, підтримка може бути зосереджена на реконструкції кластера судноплавства, а також на наданні консультацій щодо відродження морської торгівлі.

Розробка нової інфраструктури даних для збору інформації. Інформація, зібрана на рівні компаній: дані про виробництво та використання ресурсів, експортно-імпортну діяльність, використання енергії та викиди парникових газів, цифровізацію фірми, включаючи AI та інноваційну діяльність. 

Аналіз конкретних кейсів. Війна має значні наслідки для конкретних галузей: яскравий приклад – знищення Азовського металургійного заводу. Багато сталеливарних заводів, логістична інфраструктура, залізничні сполучення та портові склади, були сильно пошкоджені або зруйновані. Враховуючи важливість чорної металургії для української економіки, якнайшвидше відновлення основних металургійних заводів є життєво важливим. 

Отже, швидке відновлення заводів, розвиток індустріальних кластерів сприятиме втриманню робочої сили в Україні та запобігатиме подальшому відтоку громадян. 

Тож вступ до ОЕСР стане сигналом для іноземних компаній про те, що Україна – перспективне місце для інвестицій та розвитку бізнесу. До того ж прийняття України в коло розвинених держав є також важливим маркером готовності України до вступу в ЄС.

 

Лілія Горбатюк

Старша проєктна менеджерка Офісу реформ Кабміну.

Оригінал статті

 

Останні публікації