Як повернути антикорупцію в Україні на вірний шлях?
Парадоксально, але вже майже чотири роки Україна не має антикорупційної стратегії.
З моменту припинення з 2018 року дії попередньої антикорупційної стратегії, яка послужила основою для створення антикорупційної інфраструктури в Україні, не існує жодного системного політичного документа, який визначав би, хто, як, коли і з якими результатами повинен боротися з корупцією. Через це, замість подальшого прогресу антикорупційна реформа здебільшого зводиться до захисту існуючої інфраструктури та некоординованих, часом хаотичних ініціатив, включаючи прийняття законодавства, яке регулярно ветується президентом. Досягнувши колосального прогресу у побудові антикорупційної інфраструктури після 2014 року, останнім часом Україна в основному гасила пожежі.
За таких обставин прийняття антикорупційної стратегії могло б повернути реформу на вірний шлях і фактично визначити цей шлях.
Що важливо, проект такої стратегії був розроблений в Національним агентством із запобігання корупції вже в 2020 році, отримав позитивні відгуки під час публічних консультацій, затверджений Кабінетом Міністрів, підтриманий Президентом і навіть прийнятий в 1-му читанні Верховною Радою, у листопаді 2020 року.
Цей проект стратегії спрямований на продовження антикорупційної реформи одночасно у двох напрямках: вдосконалення загальної системи запобігання та боротьби з корупцією та мінімізація корупційних ризиків у пріоритетних секторах: судова влада, податки та митнция, корпоративне управління, дерегуляція, земельні відносини, будівництво інфраструктури, оборона, медицина, соціальний захист тощо. Цей підхід виявився найбільш ефективним, оскільки підвищує спроможність антикорупційної інфраструктури з одночасними відчутними результатами в сферах, де корупція є найбільш болючою. Після прийняття стратегії має бути розроблена державна програма – по суті "дорожня карта" для реалізації Стратегії – з чітким формулюванням завдань, відповідальності, термінів, показників ефективності.
Отже, для її прийняття відсутній лише останній крок – голосування парламентом у 2- му читанні. Однак вже більш ніж півроку стратегія застрягла у парламенті. Спочатку до тексту було подано понад 500 поправок. Зрештою, відповідальному Комітет парламенту з питань антикорупційної політики вдалося розробити гідний проект до 2-го читання, який включає резонні поправки, зберігаючи при цьому цілісність стратегії. Далі стратегія мала потрапити до порядку денного парламенту, і після заяви президента та ГО , 17 червня 2021 року відповідний законопроект з’явився у порядку денному парламенту, хоча і занадто низько у списку, щоб депутати дійшли до його розгляду.
Водночас, якщо Стратегія не буде визначена пріоритетною в порядку денному парламенту, парламент не зможе прийняти її до літньої перерви в липні, і розгляд стратегії знову затягнеться, що матиме негативні наслідки з кількох причин:
- Замість стабільного прогресу Україна продовжуватиме гасити пожежі. Відсутність стратегії вже майже чотири роки призвела до некоординованої, погано збалансованої антикорупційної політики, часто з хаотичними ініціативами, що загрожують цілісності антикорупційної інфраструктури. Наявність, натомість, добре сформованого єдиного документу, що передбачає подальше нарощування потенціалу антикорупційних органів та інструментів, а також окреслить структуровані заходи, які слід вжити для зменшення корупції у сферах, найбільш схильних до корупції, зробить прогрес більш передбачуваним і слугуватиме базовою точкою та путівником для прогресу на наступні чотири роки.
- На даний час у таких секторах, як система правосуддя, податки та митниця, корпоративне управління, дерегуляція, земельні відносини, інфраструктура, оборона, медицина та соціальна сфера, часто відсутня законодавча база для реалізації галузевими реформаторами їх прогресивного порядку денного, тобто при розробці відповідного законодавства, здійснення певних ініціатив тощо. Оскільки, крім суто антикорупційних заходів, стратегія передбачала комплекс заходів у рамках стратегічних реформ, існування Стратегії допомогло б галузевим реформаторам отримати юридичну основу в стратегії та координацію виконання через Державну програму, яка має бути прийнята та реалізована урядом. Остання встановить чіткі обов'язки, терміни, ключові показники ефективності та результати для оцінки виконання.
- Відчутний ефект для громадян та бізнесу, включаючи іноземного. Сектори, охоплені стратегією, були визначені на основі результатів опитування громадян та бізнесу, в тому числі іноземного, отже, очікуваний ефект від реалізації передбачених заходів буде особливо помітним серед громадян та покращення інвестиційного клімату в Україні, але лише в тому випадку, якщо антикорупційні зусилля буть системними та добре скоординованими.
- Антикорупційний ефект економічних реформ. Пріоритетні сфери, визначені у Стратегії, відповідають пріоритетам, визначеним у програмних документах уряду, зокрема в таких сферах як земельні відносини, приватизація, верховенство права, цифровізація та інші. Наприклад, Стратегія охоплює значну кількість заходів, викладених у нещодавно прийнятій Національній економічній стратегії до 2030 року, і передбачає створення одних лише цифрових інструментів близько 30. Таким чином, скоординована урядова діяльність забезпечить не лише економічний, а й антикорупційний ефект від реформ.
- Соціально-економічний розвиток та економія бюджету. За даними міжнародними оцінками , якщо рівень корупції в Україні залишиться на тому ж рівні, до 2040 року валовий внутрішній продукт становитиме близько 30% від середнього для Європейського Союзу, але якщо Україні вдасться знизити рівень корупції, цей показник перевищить 50%, а після цього він швидко наблизиться до середньоєвропейського ВВП. Крім того, системна робота із запобігання корупції сприятиме економії бюджетних коштів. Хоча дуже важко порахувати фактичний ефект, НАЗК оцінило можливий економічний ефект від реалізації стратегії в 200 млрд. грн.
На початку червня президент Володимир Зеленський публічно заявив про важливість прийняття антикорупційної стратегії та закликав парламент якнайшвидше прийняти відповідний законопроект № 4135, поданий Кабінетом Міністрів.
Прийняття стратегії посилить прогрес реформ в Україні, забезпечуючи як стабільність прогресу в боротьбі з корупцією, так і слугуючи дорожньою картою для всіх важливих реформ в Україні. Тому надзвичайно важливо, щоб міжнародні партнери України висловили свою підтримку прийняття Верховною Радою Національної антикорупційної комісії протягом наступного місяця.
Настав час припинити гасити пожежі та повернути антикорупцію в Україні на вірний шлях.
Олександра Дрік
Cтарша проєктна менеджерка Офісу реформ КМУ
