Десять місяців, більше 300 днів Україна живе, працює, захищається в умовах повномасштабної війни.
Публічна служба у надскладних умовах продовжує не просто повноцінно функціонувати, а й реформуватися. Які фактори зробили це можливим, що допомогло посилити державну службу та чим можемо пишатися — про це поспілкувалися з Тетяною Ковтун, Віталієм Безгіним та Угісом Сіксом.
Тетяна Ковтун, виконавча директорка Офісу реформ КМУ
За майже 10 місяців російської агресії та масованих ракетних атак українцям вдалось зробити багато неможливих речей, зокрема в рекордні терміни отримати статус кандидата на вступ до ЄС. Публічна служба довела свою стійкість під час повномасштабної війни — державні органи продовжують працювати, надаючи послуги українцям в безпрецедентних умовах. 
Фундаментом міцності державних інституцій стала зокрема і реформа держуправління, що впроваджується в Україні з 2016 року. Завдяки змінам, які реалізувалися протягом останніх років та професіоналізму кожного держслужбовця, ми вистояли. Державне управління підтвердило спроможність виконувати комплексні завдання та продовжувати реформи.
У безпрецедентно короткі строки Україна заповнила опитувальник щодо вступу в ЄС і стала країною кандидатом. Продовжується секторальна співпраця з ЄС:
- навесні 2022 року об’єднана енергосистема України стала частиною енергосистеми континентальної Європи ENTSO-E (технічна синхронізація) – «енергетичний безвіз»;
- звільнення українських постачальників від квот та тарифів – «економічний безвіз»;
- запроваджено “транспортний безвіз” з ЄС, скасовується необхідність дозволів для перевезень територією ЄС;
- з 1 жовтня 2022 року для України розпочався режим спільного транзиту (NCTS) "митний безвіз";
Україна також виконує Дорожню карту інтеграції до Єдиного цифрового ринку ЄС. Мають розпочатися консультації про приєднання України до роумінгового простору ЄС.
У стислі строки Україна підготувала проєкт масштабного Плану відновлення України, презентованого в липні під час Ukraine Recovery Conference в Лугано, Швейцарія. Ми опрацювали численні пропозиції міжнародних партнерів, бізнесу і громадськості для консолідації документу, що дозволить відповідати сучасним викликам і сприятиме відновленню України за принципом “build back better”.
Україна отримала статус потенційного члена ОЕСР, однієї з найвпливовіших організацій, до якої входять провідні демократичні та економічно розвинені країни світу. Для повноцінного вступу Україна продовжить впроваджувати відповідні стандарти організації та необхідні реформи у межах відновлення країни. Вступ до ОЕСР прискорить євроінтеграцію і стане позитивним сигналом для інвесторів.
Україна продовжує боротьбу з корупцією. Ми виконуємо рекомендації Європейської комісії:
- за результатами відкритого та прозорого конкурсу призначено керівника САП та його заступника;
- набув чинності Закон про засади державної антикорупційної політики на 2021 - 2025 роки;
- триває відбір голови НАБУ, конкурсна комісія з міжнародних та українських експертів працює прозоро та відкрито.
Триває законопроєктна робота, зокрема прийнято три закони, спрямовані на виконання рекомендацій Європейської комісії, що є необхідною складовою для початку переговорів з ЄС:
- закон про національні меншини (спільноти) України;
- закон про медіа, що є необхідною умовою для виконання однієї з 7-ми рекомендацій Єврокомісії;
- закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України на конкурсних засадах.
Серед ключових рішень та досягнень, які допоможуть забезпечити стійкість і ефективність державної служби, надання послуг населенню та продовжити реформу державного управління:
- забезпечено роботу ЦНАПів, які зокрема надають необхідно консультативну підтримку вимушено переселеним українцям. Станом на 1 жовтня 2022 року працює 3142 точки доступу до адмінпослуг. За період з 1 січня до 1 жовтня надано більше 9,7 млн адміністративних послуг, зокрема, видано більше 1 млн 300 тис довідок про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб та більше 766 тис витягів з реєстру територіальної громади;
- тимчасово запроваджено спрощену процедуру відбору кандидатів на держслужбу, що забезпечує оперативне призначення необхідних фахівців під час війни і дозволяє попередити нестачу кваліфікованих кадрів;
- для прискорення євроінтеграції проводиться функціональний аудит держорганів та оцінка спроможності органів влади до виконання завдань в сфері європейської інтеграції, завдяки яким будуть розроблені пропозиції підвищення ефективності державного управління, автоматизації функцій ЦОВВ, визначені критичні та актуальні функції в умовах воєнного часу, представлено комплексну оцінку спроможності до виконання завдань з європейської інтеграції за кожним із переговорних розділів;
- за підтримки ЄС у межах співпраці з College of Europe в Натоліні відбувається навчання державних службовців України з розвитку кваліфікації щодо адаптації українського законодавства до права ЄС, належної взаємодії з інституціями ЄС;
- для кращої координації відбудови та відновлення розпочато оптимізацію ЦОВВ – замість двох міністерства відтепер працює об’єднане Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України;
- триває робота з приведення законодавства у відповідність до положень Закону України «Про адміністративну процедуру», який встановлює уніфіковані та прозорі правила взаємодії держави з громадянами і бізнесом. Держслужбовці проходять системне навчання, готуючись до вступу цього революційного для України закону в силу.
- Уряд оновив Стратегію реформування системи державного управління та Плану заходів до неї з метою реалізації курсу України на здобуття членства в ЄС і адаптації до викликів війни;
- до Парламенту внесено проєкт Закону України щодо впровадження єдиних підходів в оплаті праці державних службовців на основі класифікації посад, що дозволить забезпечити прозорість системи оплати праці держслужбовців, зокрема впровадження системи грейдів відповідно до рекомендацій OECD/SIGMA;
- за підтримки Світового банку продовжується робота із впровадження Інформаційної системи управління людськими ресурсами в державних органах (HRMIS) для автоматизації HR процесів і більш прозорого та ефективного прийняття рішень.
Віталій Безгін, український державний діяч, народний депутат України IX скликання, експерт з питань місцевого самоврядування
Перший фактор стійкості публічної служби – це автономність. Саме автономність в ухваленні рішень дозволила втримати систему, попри збройну агресію.
Другий фактор — і нехай вам це не здається банальним — патріотизм та служіння. Тому що публічні службовці не припиняли роботу з 24-го лютого, вони піклуються про інтереси громадян, дбають про державу й роблять це не через заробітну плату.
Мене надихають чиновники, які залишаються на місцях та продовжують працювати. До прикладу, ті, хто підтримує бізнес в релокації на теренах правобережної України. Вони робили речі, які вимагала ситуація, а не суто їх посадові обов’язки: ставали логістами, шукали земельні ділянки, були комунікаторами в проведенні перемовин між громадами та підприємцями. Цим займалися, як правило, обласні військові адміністрації в західних регіонах. Я вважаю це прекрасний приклад того, як державні служби працюють та адаптовуються.
Якщо беремо території ураження, території бойових дій, ті, які перебували під окупацією — те саме. Там службовці координують процеси евакуації громадян, пошуку, доставки, логістичного розподілу гуманітарки. Це не первині задачі служби, але вона їх виконує. Це мене мотивує, і, думаю, демонструє велич нашої країни.
Як на мене, одне з ключових рішень за час повномасштабної війни, яке мало найбільший вплив на публічну службу — це ухвалення законодавства по функціонуванню самоврядування і виконавчої влади в період дії воєнного стану. Це законопроєкт 7269, який окреслив ті рамки, як живе країна на місцях в період війни. Думаю в системі публічного управління це було основним, а решта були вторинними рішеннями.
Цей законопроєкт спростив управління, перевівши певний прошарок рішень у площину одноосібних рішень керівників. Ми розуміли, що в таких умовах, коли ситуація змінюється ледь не щомиті, ставку необхідно робити на оперативність ухвалення рішень.
Найважливіше це можливість одноособово ухвалювати рішення, які стосуються виділення коштів збройним силам, безоплатної правової допомоги внутрішньопереміщеним особам. З травня – жодних бюрократичних процедур. Я вважаю, це важливо.
Очікування ворога було в чому? Що державна влада розсиплеться, що державні бюрократи розбіжаться, що влада перейде на бік ворога. Цього всього не сталося. Всі залишилися на своїх місцях і продовжують й зараз виконувати свою роботу.
Я думаю, що наша публічна служба і загалом громадяни на всіх щаблях дотичних до державного управління мають раз і назавжди забути про принцип меншовартості.
Ми маємо розуміти, що публічна служба України проходить випробування війною, і вона єдина на теренах Європи демонструє, як можна забезпечити функціонування держави під час повномасштабної війни.
Угіс Сікс, керівник проєкту ЄС EU4PAR, експерт з державного управління
Для мене стійкість, як така, проявляється в кількох чинниках:
- Бути готовим оперативно зреагувати на неочікувані обставини;
- Швидко підлаштуватись під нові умови, виокремити пріоритетне та сфокусуватись на ньому;
- Здатність використати складні обставини, як фундамент для розвитку.
Я бачу стійкість публічної служби України. Зокрема в тому, що вся система прийняття рішень функціонує, й доволі ефективно та оперативно. Громадяни продовжують отримувати послуги як офлайн, так і онлайн. Щобільше, цей перелік послуг навіть розширюється. Реєстри та бази даних вдалося убезпечити.
Наступний прояв стійкості бачу в тому, що попри всі складності забезпечується фінансування пріоритетних сфер, в першу чергу – сил оборони.
Також вся українська дипломатія робить щось фантастичне. Інфраструктура відновлюється й працює. Працівники державних органів стараються й роблять те, що можуть, а часом й те, що понад міру їх сил. Це викликає захоплення.
Якщо говорити про те, завдяки чому це стало можливим, то я б закцентував на кількох моментах. Першим є те, що я називаю “українською ДНК”. Те, як українці сфокусовані на перемогу, як активно та
консолідовано працюють разом — за цим спостерігає весь світ, й з цього черпає натхнення. Другим я б виокремив значення лідерів та лідерства як такого. Третім фактором, який сприяє стійкості, як на мене, є підготовленість системи загалом. Деякі сфери виявилися більш адаптивними та готовими до важких обставин. До прикладу, завдяки активній роботі над диджиталізацію, я б навіть сказав, певною одержимістю нею. Відзначу, що цій підготовленості частково посприяв COVID19. Карантинні обмеження, які передбачали дистанційну роботу дали змогу налаштовувати процеси “на відстані”, що стало доречним і в умовах війни.
Інше питання, яким я час від часу задаюсь, чи не була б ця стійкість ще сильнішою, якби ми швидше та глибше впроваджували реформи. Наприклад, якби вже по всій держслужбі функціонувала система HRMIS із актуальними даними, або якби конкурси на посади публічної служби були повністю диджиталізовані і тоді не було б потреби їх скасовувати на час війни.
Я справді захоплений всім тим, що Україна робить на міжнародній арені. Про це буде написано багато книг, знято чимало фільмів. Промова Президента Володимира Зеленського в конгресі також це засвідчила.
За час моєї роботи в Україні в мене з’явилось чимале коло знайомих з різних сфер: це і державні службовці, і вчителі, і лікарі, і підприємці. Всі залишились, просто тому, що відчували: вони потрібні тут, їх робота важлива, своєю діяльністю вони роблять внесок у перемогу. А навіть ті, хто виїхали, активно допомагають та думають про повернення.
Щодо того, які важливі рішення для публічної служби були прийняті за цей час. Зауважу одразу, що немає рішень чорних і білих. Кожне має наслідки, які проявлятимуться в різні проміжки часу.
Я б виокремив декілька:
- Подача заявки на членство в ЄС. Це рішення матиме величезний вплив через 10, 15 років.
- Наступним я б закцентував на тому, що в квітні було прийнято рішення, що ті державні службовці, які виїхали, мають повернутися в Україну. Воно було нелегким чи однозначним. Але зараз я бачу, що це було надважливо, адже для багатьох людей стало підтримкою і опорою те, що державна службовці залишились на місцях. Це посилило довіру між громадянами та державою.
- Іншим важливим рішенням було скасування конкурсів на посади державної служби з міркувань безпеки. Проте можуть бути альтернативні варіанти. Наприклад, політика, згідно з якою конкурси зберігаються, але рішення про їх проведення та фактичний порядок проведення конкурсів будуть децентралізовано прийматися кожною установою. До речі, внутрішня диверсифікація та децентралізація деяких елементів прийняття рішень вважаються важливими елементами стійкості. Водночас ми бачимо, що окремі установи зберегли конкурси, переважно в цифровому форматі. Саме вони мають очолити процес відновлення конкурсів у післявоєнний період.
- Ще одним важливим рішенням став закон про адміністративну процедуру. Він створює більш вигідні та ефективні умови для взаємодії між державою, громадянами та бізнесом. І якщо його правильно імплементувати, то, в поєднанні з диджиталізацією, це створить надзвичайно сильний фундамент, щоб побудувати одну з найкращих систем з державними послугами в світі.
Публічна служба демонструє неабияку стійкість кожного дня, незважаючи на труднощі, загибель колег та хвилювання за рідних. Навіть більше, чимало людей прагнуть навчатися, відкривати для себе нове та займатися саморозвитком. Наприклад, ми запустили онлайн-курс з загальної адмінпроцедури, і з жовтня його вже пройшли майже 1000 людей.
Пишаюся публічною службою за постійний пошук рішень та нові способи сприяння загальній стійкості. Наприклад, нещодавно ми мали честь підтримати ініціативу Держспецзвʼязку щодо навчання держслужбовців з кібербезпеки. Нова навчальна програма була дуже швидко розроблена у партнерстві з НАДС та Вищою школою публічного управління і зараз є дуже затребуваною серед колег.
І наостанок, я зрозумів одну річ — ми часто недооцінюємо персонал, який працює безпосередньо з людьми (front-desk). Але ця війна, а до цього пандемія Covid-19 показали, наскільки вони важливі для стійкості наших громад, суспільств та держав.
Оригінал публікації за лінком.
