Ексклюзивне інтерв'ю міністра фінансів України Оксани Маркарової агентству "Інтерфакс-Україна"
Ми робимо все, щоб Україна уникла дефолту
– Які, на ваш погляд, ключові умови нашої співпраці з Міжнародним валютним фондом (МВФ) щодо нової 14-місячної програми stand-by?
– Як і будь-яка програма stand-by, вона відрізняється від програми EFF тим, що фокусується передусім на фіскальній частині, монетарній та бюджетній. Серед умов є завершення деяких реформ, наприклад, в антикорупційному напрямку. Але головна частина стосується НБУ й Мінфіну. Зі структурних реформ – реформа Державної фіскальної служби. Днями Кабмін розпочав цей процес (уряд на засіданні 18 грудня прийняв рішення про розділення ДФС на Державну податкову і Державну митну служби – ІФ). При злагодженій і швидкій роботі можемо завершити реорганізацію ДФС за три місяці, а якщо виникнуть якісь труднощі – за півроку.
Інша умова – завершення реформи корпоративного управління в банківського секторі, точніше - реформування спостережних рад в усіх державних банках відповідно до узгоджених принципів.
– Тобто Ощадбанк і Укрексімбанк?
– Так. Крім того, показники виконання бюджету й боргу будуть відстежувати щоквартально. Також в програмі - монетизація субсидій, продовження реформи нагляду та деякі інші зміни.
– На наступний виборчий рік, зокрема, передбачено підвищення пенсій. Ці плани погоджено з МВФ?
– Це вже враховано в бюджеті. Бюджет у нас був попереднім заходом, і він відповідає цілям програми. Тобто все, що передбачає ухвалений бюджет, узгоджено.
– Стосовно розміру дефіциту не було проблем під час узгодження, а от стосовно реалістичності деяких запланованих у бюджеті-2019 доходів у МВФ були сумніви.
– Рада директорів МВФ затвердила програму, що свідчить про те, що бюджет і в частині доходів, і в частині видатків вони підтримали. Бюджет реалістичний – і це спільне наше з МВФ бачення. І це насправді хороший бюджет – в ньому профінансовано всі ключові пріоритети, продовження як медичної, так і освітньої реформ, забезпечено фінансування безпеки і оборони.
– Які структурні маяки для України до наступного траншу? Що нам потрібно зробити з найскладнішого?
– Все складне. До всього треба докласти зусилля. Але програма реалістична і я не бачу там нічого неможливого.
– Коли планується другий транш?
– Перегляд заплановано кожні шість місяців.
– Тобто очікувати на перегляд можна після 1 травня, на яке запланований черговий етап коригування цін на газ для населення?
– Ухвалена постанова говорить про те, як ми повинні рухатися до створення ринку до січня 2020 року. Вона має виконуватися протягом всієї програми.
– МВФ у релізі щодо затвердження програми згадав про приватизацію. Чи очікує Фонд, що Україна здійснить якусь велику приватизаційну угоду до наступного перегляду?
– Я більше скажу: Мінфін очікує, що в першому кварталі ми нарешті побачимо результати від приватизації. Цього року Кабмін затвердив перелік об'єктів, для багатьох обрали радників. На жаль, зараз деякі радники між собою судяться… Але сподіваюся, ми скоро запустимо велику приватизацію, в тому числі "Центренерго".
Ми сподівалися, що конкурс (з продажу "Центренерго" – ІФ) відбудеться. Для нас справді було важливо отримати ці гроші в грудні. Але рішення його зараз не проводити було правильним. Нам однаково важливі й кошти в бюджет, і прозорість процесу: щоби приватизація відбувалася з максимальним доступом учасників, у конкурентний спосіб. Тут маємо великі надії на радників, адже сама система з їх залученням спрямована на те, щоби коло потенційних учасників було якомога ширшим, щоби ми не варилися у власному соку.
– Яка "дірка" виникла в бюджеті через такі темпи приватизації цього року?
– Ми отримали тільки доходи від "малої" приватизації. Таким чином замість 21 млрд грн., які було заплановано, ми отримали лише 202,9 млн грн. А єдине, чим можна замістити надходження від приватизації – запозичення. На минулому Кабміні ми скоригували план, дозволили запозичити більше, щоби закрити недоотримання по приватизації. 18 грудня був великий аукціон з продажу ОВДП, будемо ще виходити на аукціони. Але зрозуміло, що ми не компенсуємо всю суму.
– Аукціон із розміщення гривневих ОВДП 18 грудня здивував: залучили через "короткі папери" 11 млрд грн по ціні 20,5%, тоді як раніше Мінфін тримав ставку 19%, а Нацбанк зберіг облікову ставку 18%. Це вимушений крок через недоотримання доходів від приватизації?
– У тому числі. В п'ятницю (21 грудня – ІФ) затвердили розпис державного бюджету. Він має бути затверджений протягом місяця після ухвалення закону, а цього року це сталося у рекордні строки. Ми хочемо бачити надходження від приватизації якомога раніше, бо наразі є усталена недобра практика: весь рік до листопада ми отримуємо запевнення, що от-от вона відбудеться, а в листопаді вже пізно з точки зору нормального управління боргом запозичувати таку суму. Звісно, це відбивається на ціні (ОВДП – ІФ), але ми змушені на це йти, якщо хочемо профінансувати всі заплановані видатки. Тому в наступному році ми будемо чітко вимагати виконання розпису бюджету по приватизації.
– Тобто аукціони 18 грудня -- це був вимушений крок Мінфіну, і ви плануєте надалі знизити ставки?
– Ви помітили, що довші папери 18 грудня ми розміщували під 18,5%. Тож не ламаємо криву дохідності. Крім того, наші виходи з привабливими ставками в грудні цього року не тільки заміщують приватизацію, але й забирають назад гривню, якої традиційно більше виплачується в кінці року. Таким чином ми частково зв’язуємо гривню, і це разом з політикою Мінфіну щодо продажу валюти в кінці року має позитивний компенсаторний ефект, який ми бачимо і відносно курсу гривні, і інфляції. Маємо перший транш від МВФ. Невдовзі почнуться надходження під гарантію Світового банку. Сподіваємося на вплив цих та інших позитивних новин, що дозволять знижувати вартість запозичень.
З іншого боку, спостерігатимемо за динамікою інфляції: які рішення буде приймати НБУ з точки зору інфляційного таргетування. Якщо монетарний комітет буде бачити підстави для зниження ставки, це теж вплине позитивно.
– Ще кілька коротких питань щодо МВФ. Програма містить терміни входження міжнародних фінансових установ у Укргазбанк та Ощадбанк?
– Ні, як умови не містить. Але це частина нашої стратегії управління державними банками. Для нас залишається пріоритет залучення IFC в Укргазбанк і ЄБРР – в Ощадбанк. На жаль, не вдалося завершити ці процеси до кінця цього року, але тут не поспіх головне, а результат.
– Які базові речі щодо боротьби з корупцією залишилися у програмі?
– Отримання траншів включає умови як фінансових реформ, змін у митній і фіскальній сфері, так і антикорупційний напрямок. Це стосується також програми макрофінансової допомоги ЄС. Йдеться передусім про перевірку декларацій і запуск Вищого антикорупційного суду. Створенням цього суду ми завершуємо формування всієї інфраструктури. У бюджет 2019 року закладене необхідне фінансування для його створення, Кабмін схвалив рішення щодо приміщень для Вищого антикорупційного суду, врегулював питання оплати праці міжнародних експертів. Сам процес відбору відбувається в незалежний спосіб і на нього уряд не впливає. Сподіваюсь, що є достатньо достойні кандидати серед суддів.
– Тобто, попри майбутні президентські вибори, наступна місія має приїхати через півроку?
– Програма ухвалена з шестимісячними переглядами. Може, ми зробимо все набагато швидше, відзвітуємо, і скажемо місії: "Приїжджайте".
– Переформулюємо запитання: якщо місія не приїде через шість місяців, наскільки це наблизить загрозу дефолту України?
– З точки зору боргів наступний рік надзвичайно складний. У бюджеті закладено 418 млрд грн виплат за борговими зобов'язаннями. Тож ми мали би взяти на зовнішньому ринку, щоб покрити наші потреби, близько $4 млрд. Ми можемо взяти їх у Світового банку, в Єврокомісії, тобто в офіційних кредиторів, або на ринку. Але ми бачимо який зараз ринок. Коли ми виходили на зовнішні ринки у жовтні, нам ще пощастило взяти обсяг, який ми хотіли, під ставку нижче 10% річних. Ми очікували, що наші гарні новини більше позначаться на котируваннях.
А після цього ситуація стала ще більш несприятливою, і це не через наші справи. Наступний рік – це невизначеність з Брекзитом, з американською політикою щодо ставок, багато нестабільних точок на ринках, що розвиваються.
Тому ми працюємо з офіційними кредиторами, щоби визначити максимальні програми на наступний рік, але одночасно фокусуємося на приватизації, повертаємося до обговорення проблемних кредитів - тут є внутрішні ресурси. Приватизація – це найкраща альтернатива запозиченням: безкоштовний ресурс для бюджету і ефективний власник для підприємств державного сектора. Хоча треба зважати на те, що у рік виборів інвестори з обережністю ставляться до приватизації, воліють почекати завершення виборчого процесу і певної стабільності.
Нещодавно уряд запустив аукціон ліцензій на надра. Це теж великий пласт залучення інвесторів з подвійним позитивним впливом, як і в приватизації: з одного боку, надходження до бюджету, з іншого – енергетична незалежність. Чим більше видобуток в Україні, тим менше імпорт газу і нафти.
Та ж історія з митницею. Реформа подолає проблему затримок вантажів для "білих" перевізників, проблему контрафакту і контрабанди та "сірі" схеми. Для тих, хто не ухиляється, спростимо правила: будемо просити парламент прийняти законопроекти про економічних авторизованих операторів і про обмін інформацією. Відновлена нова митниця як окремий суб'єкт зможе швидше розпочати спільну роботу з митницями наших сусідів, а з іншого боку – зможе побороти різні схеми і дати потенційний ресурс для державного бюджету.
– Якщо буде порушена незалежність НБУ чи якщо Україна оголосить дефолт – це я нагадую заклики деяких кандидатів у президенти -- то чи зможе країна залишатися в цій програмі МВФ?
– Ми робимо все, щоб Україна уникла дефолту. Кожен, хто розбирається в економіці, розуміє, наскільки тривалі негативні наслідки може це мати для країни. Навіть контрольована реструктуризація відкидає Україну від доступу на ринки.
Нам треба покращувати позицію рейтингу, бо ми ще не відійшли від ситуації 2014 року. На жаль, всі рейтинги та оцінки мають лаг: позитивний вплив спрацює за рік-два. Якщо зараз зробити "профіль" України – дефіцит, інфляцію, інші показники – і не показати, про яку країну йде мова, будь-який аналітик за цими показниками дасть рейтинг щонайменше в нижніх "А". Тому найгірше, що можна зробити - перервати цей ланцюжок досягнень. Після 11 кварталів постійного росту економіки, після налагодження макрофінансової стабільності, маємо фокусуватися на тому, як рости далі. Чимало незадоволених темпами каже: "Можна зробити більше". Погоджуюсь, що в багатьох напрямках можна швидше. Але кожний квартал ми просуваємося далі й рухаємося в правильному напрямі.
– Про рішення Світового банку. Чому Україні надається гарантія, а не просто кредит?
- Гарантія дає можливість використовувати її як leverage – отримати більший обсяг ніж сума гарантії. А умови при цьому отримуємо кращі, ніж якби ми виходили на ринок самі. Сама гарантія – $750 млн. Я планую взяти до $1 млрд двома траншами: $400 млн в цьому році і $600 млн – у наступному.
– Чому перший транш планується у євро?
– Ми отримали пропозиції щодо фінансування як в євро, так і в доларах, але пропозиція в євро була оптимальною з точки зору як його вартості, так і ефективного використання гарантії Світового банку.
– Це будуть публічні інструменти чи кредити?
– Це буде банківський кредит під гарантію Світового банку. Після отримання коштів ми зможемо розповісти більше. Ставка буде краща, ніж якби ми виходили на ринок самостійно. Але це й не буде, як макрофін ЄС, де ставка 1,25%.
– На аукціонах з розміщення ОВДП 18 грудня Мінфін залучив $250 млн на 28 днів. Це такий bridge-кредит, щоби десь у цей термін отримати транш під гарантію Світового банку? Ринок цікавить, чого це бюджет бере валюту на такий кроткий термін?
– У нас є платіжний календар, тобто графік погашень. Наступного року кожного місяця серйозні виплати. І зараз маємо великі потреби у фінансуванні, тому виходимо двічі на тиждень на аукціони.
Декілька попередніх аукціонів до 18 грудня були неуспішними - після введення воєнного стану, коли інвестори придивлялися. Потім банки побачили, що негативного ефекту немає: не було відтоків (ми бачимо це і в державних банках), тож ми повернулися до аукціонів. Ще одна причина - після 15 грудня вже зрозуміло, як завершиться рік і як можна управляти вільною ліквідністю.
Загалом наш настрій – видовжувати й здешевлювати запозичення з урахуванням об'єктивних потреб щомісячних фінансувань. А наступний транш, сподіваємося, буде у січні.
Маємо зробити реформування ДФС максимально непомітним для бізнесу
– Уряд затвердив розділення ДФС. Цей процес можливо провести без законодавчих змін? Який ризик, що реалізація цього рішення може бути зупинена через суди?
– Я переконана, що функції митниці й податкової суттєво відрізняються. Митниця має, у першу чергу, захищати економічний простір, а тільки потім – виконувати сервісну функцію з розмитнення переміщених товарів в обидва боки. А податкова насамперед має бути сервісною для обслуговування платника податків. І, нарешті, трансформована податкова (фінансова) міліція - це вже по душу тих, хто добровільно не хоче сплачувати податки, чию діяльність треба розслідувати й кого треба карати за порушення у податковій сфері.
Ми з липня опрацьовували це питання в міністерстві, залучали міжнародних експертів, витратили певний час, щоби переконати міжнародних партнерів у необхідності роз'єднати цю структуру.
Очевидно, що з 2012 року об'єднання для деяких структур так і не відбулося повноцінно. Десь переважали митники, а десь – податківці. Ми проаналізували деякі європейські моделі об’єднаних структур, наприклад британську (хоча там сильно допомагає природний кордон), і прийшли до висновку, що простіше реорганізувати ці органи в більш ефективні, електронізовані, краще забезпечені, менші по чисельності, але окремі. Вдалося переконати колег, що основна частина реформи буде реалізована, але в кожній службі окремо. І це буде набагато ефективніше.
Реформа ДФС на першому етапі можлива без змін до законодавства. Перший етап – це створення податкової й митної служб. Другий етап вимагає змін до законодавства – це створення служби фінансових розслідувань, яке матиме назву чи СФР, чи НБФБ, але головне – буде аналітичним і спроможним органом фінансових розслідувань.
– Умови програми МВФ передбачають створення СФР чи НБФБ?
– Це частина нашої реформи. Програма не фокусується на деталях назви кожного органу. Головне, що ми поділяємо філософію зміни і верхнерівневу концепцію того, як має відбуватися реформа. Ми вирішили спершу розпочати розділення й оголосити конкурси на голів двох нових структур. Рішення уряду вже дозволяє нам це зробити. На наступному Кабміні затвердимо, сподіваюся, концепцію реформи.
– Тільки керівники нових структур будуть новими чи всередині їх також буде оновлення кадрів?
– Плануємо створити дві нові структури й на конкурсах обрати їхніх керівників. Наша нинішня модель - реорганізація структур шляхом поділу і переведення. Яким чином – це завдання керівників, котрі досить швидко муситимуть напрацювати план реформи.
До речі, стосовно митниці я вважаю правильним, щоб це не була державна служба. Щоби були чіткі контракти – набирати митників, ставити їм показники ефективності. За законом про держслужбу питання конкурсів дуже зарегульоване, хоча можливе переведення на рівноцінні позиції всередині. Це дає теоретичну можливість порядних, ефективних працівників переводити в нову службу. Однак це вже завдання нового керівника.
– Коли очікувати цих нових керівників?
– Прийняте Кабміном 18 грудня рішення дозволяє розпочати юридично створювати ці дві структури. Будемо намагатися оголосити конкурси в січні. Це за планом, але може бути по-різному. От, наприклад, ми створюємо Фонд підтримки інновацій, і вже кілька разів вимушені перепогоджувати документи та наново подавати на реєстрацію...
– Спершу Кабмін прийняв рішення про розподіл ДФС на дві юрособи, а лише за тиждень розглядатиме нову концепцію реформи ДФС – це не суперечить одне одному?
– Ні. Концепцію ми вже напрацювали та обговорили, вона погоджена з нашими міжнародними партнерами, 18 грудня представлена на парламентському комітеті й обговорена з ним. Тобто для нас рішення про розділення не викликає сумнівів. Хоча всередині, в наповненні, ще багато відкритих питань. Бо концепція – це верхнерівневий документ. Він просто говорить, як ми розділяємо, куди рухаємось, які принципи закладаємо в зміни. А далі буде створена робоча група чи координаційний комітет за участю парламентарів, міжнародних експертів, технічних місій, колег з інших місій. Буде великий tax force. І це буде постійно діючий орган.
– За останні кілька років ДФС суттєво скоротилась – до 41 тис. співробітників. Поділ приведе до нових скорочень чи, навпаки, кількість працівників зросте?
– Є дві цілі: максимально електронізувати всі послуги і в межах виділеного фонду збільшити заробітні плати. Вони мають бути гідними, щоби люди працювали чесно. Наступного року 10% від перевиконання по митниці буде скеровано на реформу та закупівлю сканерів. Такі матеріально-технічні поліпшення як закупівля сканерних систем, дадуть можливість для скорочення штату. Але скорочення просто заради скорочення не має сенсу.
– В бізнесу реорганізація ГФС такого масштабу викликає побоювання. Тим більше, що ідея створення єдиної ДФС продавалася під лозунгом, що регулювання та перевірок буде менше і контакт буде з одним органом, а не з двома. Чи приведе поділ до збільшення витрат бізнесу на адміністрування?
– Насправді ні. По-перше, не кожен бізнес стикається з митницею.
– Коли митниця та податкова були окремими органами, між ними була міжвідомча боротьба, від якої також бізнес іноді страждав.
– Ми маємо зробити реформування органу максимально непомітним для бізнесу. Перший квартал ДФС працює так, як до того. Не зупиняємо планову роботу ні на митному, ні на фіскальному напрямку. Але є окрема група, яка напрацьовуватиме всі юридичні документи для двох юросіб. Буде великий план передачі активів, ІТ-функцій, кабінетів, і для бізнесу це має відбутися непомітно.
– Свого часу пан Клименко, зливаючи ці дві структури в одну, говорив про створення єдиних IT-баз як переваги такої моделі. Мовляв, якщо підприємець під час ввезення товару занизив його митну вартість, то його "доженуть" податком на прибуток під час продажу. Ці єдині база були створена? Які ризики їх втратити?
– У мене ще від появи першої концепції Є-Data в 2015 році є ідея об'єднати в одне фінансове середовище все, що пов'язане з публічними фінансами. Це може бути не одна база, але вони мають між собою комунікувати за однаковими ідентифікаторами. Це те, що ми вже починаємо робити із електронними деклараціями: не треба кожному подавати купу довідок, якщо ці дані вже є в базі. Може бути декілька баз даних, але щоб вони між собою "спілкувались".
– Зв'язки між цими базами не проблема встановити?
– Безумовно. При передачах нічого не буде втрачено. Проведення повного ІТ-аудиту допоможе створити чіткий план міграції баз. Для митниці це дуже важливо, бо наступний крок – налагодження обміну інформацією з нашими іноземними колегами.
У певний час ми дійдемо до того, що зможемо контролювати товар від перетину кордону до полиці магазину, але це не близька перспектива. А ось повноцінний обмін інформацією з нашими європейськими партнерами, щоби бачити товар, який в'їжджає, може дати дуже швидкий позитивний ефект, і це наш пріоритет на 2019 рік.
– Зараз наші партнери не йдуть на контакт, бо остерігаються, що їхні дані не будуть достатньо захищені.
– Так, це питання підіймають в першу чергу, бо хочуть бути впевненими, що комерційна інформація, якою вони з нами обмінюються, буде захищена. Тут є стратегічні, глобальні речі і більш операційні. З одного боку, Верховна Рада має ухвалити ряд законопроектів, які, в тому числі, гармонізують наше законодавство з ЄС. Зокрема, проект закону про обмін інформацією. Влітку ми підписали MLI (Багатостороння конвенція про виконання заходів, що стосуються угод про оподаткування, для протидії розмивання бази оподаткування та виведення прибутку, ряд окремих договорів з кожною країною – ІФ), що наближає нас до цього. Ми поступово з усіх сторін йдемо до того, щоб уможливити такий обмін. А коли в нас буде окрема юридична структура, це полегшить процес.
Ми також обговорюємо з групою експертів, як зробити публічною інформацію про митну вартість без комерційної складової. Наприклад, можна буде подивитися, за якою ставкою де розмитнюються приблизно ті ж самі товари. Зрозуміло, що комерційні умови контрактів можуть відрізнятися, але не в три, не в десять разів…
– Які ще принципові речі містить концепція? Наприклад, щодо внутрішніх митниць?
– Цей та ще багато інших нюансів будемо обговорювати наступні три місяці.
– Нещодавно ваш попередник Олександр Данилюк дав кілька гострих інтерв’ю щодо реальної, за його словами, ситуації в ДФС загалом, і на митниці зокрема. На ваш погляд, нова реформа дозволить зробити ДПС і ДМС більш незалежними від правоохоронних органів? Ви, як міністр фінансів, матимете більший контроль за ними і більшу певність у тому, що ваші завдання будуть виконуватися?
– Мабуть, це одна з найскладніших реформ в зоні відповідальності Мінфіну, зважаючи на те, яку кількість людей і інтересів вона зачіпає, яка протидія буде виникати. Якщо будемо робити все правильно, буде сильна протидія.
Для нас ключове питання реформи в тому, що ці органи залишаються в координації Мінфіну. На центральному рівні буде розроблятися політика, процедури і заходи. Деякі речі повинні робитися виключно на центральному рівні. Наприклад, трансфертне ціноутворення (ТЦО) – для нього все законодавство вже прийнято, але воно досі повноцінно не запроваджено. Реформа посилює відповідальність і вплив Мінфіну, в тому числі – щодо контролю за виконанням певних показників ефективності.
Виділення служб в окремі юрособи зменшує вплив на них на регіональному рівні. З іншого боку, сподіваємося на підтримку чесного бізнесу, який зацікавлений в змінах середовища.
– А сильним був спротив? Були ідеї підпорядкувати митницю та податкову Кабміну?
– Я таких ініціатив за останні вісім місяців не чула, і під час обговорення концепції і прем’єр-міністр, і мої колеги в Кабміні повністю поділяли мою позицію, що й податкова служба, і митна служба, як і ДФС, зараз повинні залишатися в підпорядкуванні Мінфіну.
– Серед умов меморандуму з ЄС щодо надання макрофіну значиться реформування ДФС "з чіткими результатами". Що для вас чіткі результати?
– Це ряд KPI, в тім числі – за сервісними функціями.
– Оголошуючи конкурси на голову податкової служби та митниці, ви бачите на ринку людей, які мали би більшу довіру, ніж останні очільники ДФС?
– Це буде найбільший наш виклик – залучити до конкурсів максимальну кількість фахівців. Скажу відверто: спілкувалася з багатьма професійними людьми, які мають хорошу репутацію, всі готові радити і допомагати, але поки ніхто не зголосився, не підтвердив свою згоду подаватися на конкурс. Але в нас немає іншого механізму, ніж конкурс.
На відміну від 2015 року стало дуже складно залучити на державну службу людей не з державної служби, з бізнесу, з юридичних компаній. Всі розуміють, що це дуже тяжка й невдячна робота, пов'язана з публічністю, зокрема – критичною публічністю. Особливо у виборчий рік.
– Є також побоювання, що ця реформа, що буде впроваджуватися якраз у розпал виборчого процесу, призведе до погіршення показників бюджету.
– Ми саме тому і робимо процеси паралельними. ДФС працює так, як вона працює – за розписом. В тому числі позитивні зміни в системі відшкодування ПДВ, "електронний кабінет" залишаються абсолютно недоторканими і продовжують розвиватися. Ми в Мінфіні зараз рухаємося за тими планами, які я задекларувала на початку червня, видаємо заплановані узагальнюючі податкові роз'яснення – їх вже 15. Водночас велика група, у тому числі із представниками ДФС, під керівництвом мого заступника Сергія Верланова буде займатися створенням нового. Будемо подвійно слідкувати, щоби за цей час не сталося нічого неочікуваного.
Більше працюватимемо в першому кварталі над трансфертним ціноутворенням. Для нас це питання – один з головних пріоритетів. Це дуже аналітична, предметна робота з відпрацювання кейсів по ТЦО, і відносно невелика кількість зусиль може дати ефективний результат. Ми вже запросили в ОЕСР допомогу від їхньої структури "Податкові інспектори без кордонів".
– І наостанок кілька нагальних поточних питань. "Євробляхи": Мінфін все-таки обмежив ДФС у визначенні митної вартості автомобілів на іноземних номерах?
– Так, Кабмін ухвалив відповідну постанову. Вона вирішила дві проблеми. По-перше, внесла більшу ясність у те, як встановлюється митна вартість саме для цих авто. Ми розуміємо, що цей закон є вимушеним компромісом, і коли він приймався, ми розраховували приблизну вартість розмитнення. В першій ухваленій постанові порекомендували як індикатив - базу Schwacke. Але використання середнього показника по цій базі дає занадто високу ціну, що може закінчитися покинутими автомобілями по всій країні. Що з ними далі робити – невідомо. Тому ми внесли корективи, щоб це було системне рішення. Щоб не кожен митник самостійно визначав, за якою ціною розмитнити, і щоб покупці не намагалися нереально занизити вартість, а щоб був зрозумілий принцип.
По-друге, ми перевіряємо тепер VIN-номери машин, тому що кошти від легалізації "євроблях" мають піти в Пенсійний фонд, а від розмитнення нового імпорту – в загальний фонд бюджету. Сподіваюся, що з цими корективами все працюватиме так, як замислив законодавець.
– Традиційно останні тиждень-два року здійснюються великі бюджетні виплати, що позначається на курсі гривні. Як буде цього року?
– Якщо ми зараз впливаємо на курс, то дуже позитивно, бо продаємо валюту: в нас великі зовнішні надходження у грудні – макрофін, кошти під гарантію Світового банку, і ми свідомо утримували кошти у валюті до моменту, коли будемо проводити фінансування.
Крім того, за ініціативою Мінфіну Кабмін ухвалив зміни до 117-ї постанови (постанова №117 від 23 квітня 2014 року про здійснення попередньої оплати за бюджетні кошти -- ІФ), і всі передплати в грудні ми проводимо виключно на рахунки отримувачів, відкриті в Державному казначействі. Це вже дозволило здійснити велику кількість видатків у грудні без виходу гривні "назовні".
Грудень щороку є складним місяцем через місцеві бюджети, на які ми не впливаємо. Це один з фіскальних ризиків.
Впевнена, що саме прийнятий закон про середньострокове бюджетне планування, завдяки якому ми з січня повноцінно переходимо на середньострокове бюджетування, дозволить вирішити цю проблему системно. Коли будуть зрозумілі "стелі" на три роки, не буде ажіотажу в останні тижні року, бо в січні ці гроші "перетворяться на гарбуз".
– Тобто не повториться історія минулого року, коли близько 40 млрд грн було різко витрачено?
– Вона буде більш контрольованою. Принаймні Мінфін вжив декілька компенсаторних заходів і щодо продажу валюту, і щодо залучення активного гривні назад на ЄКР, і щодо оплати передплат на ЄКР. І ми бачимо, що це дає результат.
– Цього року місцевій владі законом також надали можливість зберегти гроші від перерахування в кінці року у казначейство, вклавши їх в ОВДП. Яким є ефект?
– Ми намагаємося заохотити їх до цього, бо це дуже гарний інструмент. Сподіваємося, вони нас почують. Хоча це (наявність значних вільних грошей - ІФ) повторюється вже третій рік, ситуація відносно нова для місцевих бюджетів. У перший рік вони побачили ресурси від децентралізації, але не були впевнені, чи не зміниться політика, чи їх не заберуть. За три роки на місцях фінансисти розуміють уже, яку частину можуть витратити на капітальні проекти, а якою треба більш раціонально управляти. В даному разі й дохідність по наших інструментах і їх ліквідність привабливі – з ОВДП можна вийти без втрат.
Інтерв`ю опубліковано на сайті агентства "Інтерфакс-Україна"
