Уряд затвердив остаточну версію Плану для Програми ЄС Ukraine Facility. Далі План передадуть на оцінку Європейській комісії та подальше затвердження Європейською радою. З одного боку, це технічний документ для функціонування Ukraine Facility. Правила та політика ЄС не дозволяють просто перерахувати Україні €50 млрд на потреби відновлення та відбудови. План містить перелік реформ. Залежно від їх впровадження в Україну надходитимуть щоквартальні транші впродовж 2024-2027 років.
З іншого — План не стільки про отримання фінансової підтримки, скільки про майбутнє, про економічне зростання за новими правилами. Закладені в ньому реформи відповідають принципам "відбудувати краще, ніж було"; "не залишити нікого осторонь", та "не завдати значної шкоди".
Від впровадження таких реформ виграють всі: і Україна, і ЄС, і світ в цілому. Зокрема у контексті зеленого зростання, захисту довкілля та запобігання зміни клімату.
Важливе місце дотриманню кліматичних та екологічних цілей
Згідно з Регламентом, щонайменше 20% коштів в межах спеціального інвестиційного інструменту Ukraine Facility (Investment Framework) та інвестицій в межах Плану підуть на пом’якшення наслідків зміни клімату та адаптації до них, на захист довкілля включно зі збереженням біорізноманіття, на зелену трансформацію України.
Метою Ukraine Facility є, зокрема, підтримка:
по-перше, у переході до сталої, кліматично нейтральної та інклюзивної економіки та стабільного інвестиційного середовища, а також підтримка інтеграції України в "Єдиний ринок" ЄС.
по-друге, в розвитку та посиленні захисту довкілля, сталому та справедливому зеленому переході в усіх секторах економіки, включно з переходом України до кліматично нейтральної політики згідно з Паризькою угодою (щодо зменшення викидів парникових газів), у підвищенні обізнаності про екологічні злочини та боротьбу з ними.
У контексті збитків і шкоди довкіллю через збройну агресію росії, фінансування від ЄС допоможе вирішити пов’язані з цим питання.
по-третє, в екологічній "реабілітації" після шкоди довкіллю внаслідок воєнних дій, а також у розмінуванні та очищенні українських територій від інших вибухонебезпечних боєприпасів та спричинених війною забруднювачів.
Зелена мета виходить з потреб реального часу
У звіті Всесвітньої метеорологічної організації зазначається, що 2023 рік побив глобальний температурний рекорд. Також, за оцінками організації, у 2023 році сильна спека негативно вплинула на здоров’я людей та спричинила руйнівні лісові пожежі.
Інтенсивні опади, повені, тропічні циклони, що швидко посилюються, залишили по собі руйнування, смерть та величезні економічні втрати.
Тому заходи, що фінансуватимуться в межах Ukraine Facility, мають стримати глобальне потепління та не допустити підвищення середньої температури на Землі (вище 1,5°C), сприяти досягненню цілей Паризької угоди та Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, а також Конвенції ООН про біологічне різноманіття, про боротьбу з опустелюванням.
До таких серйозних кліматичних та довкільних проблем людства додалася розв’язана росією в Україні загарбницька війна. Її негативний вплив на довкілля продовжує зростати.
Українські заповідні території, сільськогосподарські угіддя, природні луки, ліси, водні та інші екосистеми зазнали прямого чи опосередкованого впливу. У тому числі через наявність мінних полів або боєприпасів, що не вибухнули, через забруднення води та повітря, лісові пожежі, відсутність доступу для моніторингу та управління.
Тому реформи мають сприяти гуманітарному розмінуванню.
Зелені реформи у Плані для Ukraine Facility
У розділі Плану "Зелений перехід та охорона довкілля" йдеться, по-перше, про запобігання промисловому забрудненню, його зменшення та контроль. Зменшення забруднення повітря, води та ґрунту залишається головним викликом для України.
Реформа запроваджує зменшення регуляторного впливу на промислові підприємства, запроваджує інтегровані підходи до надання дозволів та контролю за промисловим забрудненням на основі застосування найкращих доступних технологій та методів управління відповідно до Директиви 2010/75/ЄС про промислові викиди.
Реформа враховує воєнний стан в країні та закладає перехідні періоди для існуючого виробництва.
По-друге, Україні потрібна своя архітектура кліматичного врядування. Її запровадження планується через прийняття Закону України "Про основні засади державної кліматичної політики", відновлення обовʼязкової системи моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів (МЗВ) та затвердження Плану дій щодо створення національної системи торгівлі квотами на викиди парникових газів.
Важливими є ринкові механізмами ціноутворення на вуглець. Йдеться про створення національної системи торгівлі квотами на викиди парникових газів в Україні і, таким чином, запровадження інструменту ціноутворення на викиди вуглецю, сумісного з практикою ЄС.
Реформа гармонізує підходи до ціноутворення на викиди вуглецю в Україні та ЄС, сприятиме декарбонізації, створить рівні умови для українських промислових та енергетичних об'єктів порівняно з аналогічними об'єктами в ЄС, а також дозволить поглибити ринкову інтеграцію.
По-третє, завданням є відновлення та збереження природних ресурсів. Йдеться, зокрема, про відстеження походження деревини. Реформа удосконалить та розширить дію існуючої системи відстеження на всі операції, пов’язані з торгівлею деревиною та виробами з неї.
Шляхом прийняття відповідного закону буде врегульовано питання підтвердження сталості походження деревини та інших товарів, що можуть призвести до знеліснення та деградації лісів. Це дозволить запобігти потраплянню на ринок та продажу нелегально заготовленої деревини, зменшить незаконні рубки.
По-четверте, потрібно розбудовувати циркулярну економіку – тобто безвідходне виробництво та споживання. Управління відходами є одним із компонентів циркулярної та сталої економіки.
Індикатором Плану є прийняття Національного плану управління відходами в Україні до 2033 року та його гармонізація із законодавством ЄС у сфері відходів.
І по-п’яте, для міжсекторального включення питань довкілля та клімату до планів реконструкції країни, важливим є впровадження правил ЄС щодо впливу на довкілля та стратегічної екологічної оцінки.
Наразі українське законодавство про оцінку впливу на довкілля та стратегічну екологічну оцінку підпадає під режими відступів з огляду на правовий режим воєнного стану на території України.
Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України підготує концепт із роз’ясненнями та уточненнями відступів за підсумками публічних консультацій із зацікавленими сторонами та опублікує його на своєму офіційному веб-сайті.
Щодо розділу Плану "Енергетичний сектор", у контексті зеленої трансформації економіки ключовим завданнями-індикаторами Плану є декарбонізація основних вуглецевих секторів економіки та будівництво інфраструктури, адаптованої до зміни клімату. Зокрема в секторі енергетики ключовими індикаторами є:
- Затвердження Інтегрованого національного плану з енергетики та клімату;
- Запровадження ринкової концепції відновлюваної енергетики;
- Прийняття Стратегії термомодернізації будівель на період до 2050 року та плану заходів з її реалізації;
- Прийняття Закону України щодо підтримки розвитку ефективного та сталого централізованого теплопостачання;
- Прийняття програми фінансування енергомодернізації теплогенеруючих підприємств до 2030 року;
- Встановлення мінімальних вимог до енергоефективності будівель та продукції на яку поширюється законодавство ЄС та встановлення вимог з енергетичного маркування та екодизайну, як обов’язкових мінімальних критеріїв під час здійснення публічних закупівель.
Також в межах Плану Уряд виділить щонайменше 550 млн євро на підвищення енергоефективності у сфері централізованого теплопостачання та громадських будівель, внесок у Фонд енергоефективності, розвиток відновлюваних джерел енергії відповідно до нової ринкової концепції відновлюваної енергетики, а також для будівництва високоманеврених потужностей.
З усіх інвестицій в транспортний сектор, щонайменше 350 млн євро, що фінансуються в рамках Плану будуть спрямовані на залізницю та портові послуги. Приблизно 80% сприятимуть вирішенню екологічних та кліматичних проблем.
Усі ці реформи в Плані узгоджуються з рекомендаціями (але не обмежуються ними) у Звіті Єврокомісії щодо України в межах розширення ЄС.
Над ними Уряд працює вже зараз. За наявності ресурсів та політичного консенсусу всі вони можуть бути реалізовані раніше строків. В Плані для кожної реформи визначений конкретний кінцевий строк виконання – червона лінія впродовж 2024-2027 років.
Що українці хотіли б бачити в зеленому порядку денному України?
Будь-які реформи прямо чи опосередковано відчують на собі громадяни. Під час підготовки Плану Уряд із самого початку взаємодіяв з бізнесом, громадськими організаціями на центральному та регіональному рівнях, міжнародними та національними експертами, а також з Верховною Радою України, адже проведення більшості реформ передбачає законодавчі зміни.
Після численних консультацій зупинилися на тих реформах, які реально провести за час дії Ukraine Facility, у 2024-2027 роках.
Від громадськості надійшло багато пропозицій за різними напрямами реформування України. У контексті зеленого переходу та охорони довкілля серед пріоритетів громадськості були розвиток зеленої енергетики та енергоефективні технології.
Пропозиції розглянуті та за можливості враховані робочою групою. Їх кількість та, зокрема, зміст часто виходили за межі Плану, не все могло потрапити в документ. Адже він готувався за стандартами та вимогами ЄС, синхронізація з ЄС була надзвичайно важлива. Зокрема для того, щоби досягти фінального підтвердження Ukraine Facility.
Серед пропозицій, які не потрапили в План є, зокрема, реформа державного екологічного контролю, відновлення деградованих земель, розвиток Смарагдової мережі та розширення мережі природоохоронних територій тощо.
Проте вони є в порядку денному і в плані Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України. Будуть реалізовані в межах впровадження рекомендацій у Звіті Єврокомісії щодо України в межах розширення ЄС.
Що в результаті?
Зелена трансформація України – як завдяки реформам у Плані для Ukraine Facility, так і в межах імплементації інших численних документів – забезпечить підвищення ефективності та конкурентоспроможності економіки України на європейському та світовому ринках, її подальший розвиток.
Поступово, але впевнено виборюючи перемогу у війні, Україна прагне і до перемоги в мирі – швидко відновитися, модернізуватися та економічно розвиватися на шляху до вступу в ЄС.
Тож післявоєнний економічний розвиток буде спрямований в бік зелених, енергоефективних і низьковуглецевих технологій. Це означатиме продовження декарбонізації економіки, скорочення викидів забруднюючих речовин і зосередження уваги на захисті навколишнього середовища та пом’якшенні зміни клімату.
Марина Денисюк, старша проєктна менеджерка напряму відновлення Офісу реформ Кабінету Міністрів України, експертка з енергетики та клімату
