Як, відомо, уряд завершує реорганізацію пілотних міністерств. Створено директорати, в яких вже працює більше 500 нових державних службовців. Що це означає на практиці?
Реформа державного управління в Україні йде повним ходом: змінюються структури, процедури, залучаються нові люди на державну службу. І це критично важливі зміни, без яких успішною європейською державою стати вкрай важко.
Ремонт державної машини розпочався з десяти пілотних міністерств. Здавалося б, як трансформація внутрішніх структур міністерств вплине на життя пересічних українців?
На перший погляд так само, як і дорога впливає на пасажира: якщо все рівно та швидко – ми її не помічаємо. Але, щойно з'являються ями, ми концентруємося лише на них. Те саме відбувається і в системі державного управління. Коли державні органи працюють, як годинник, а громадяни отримують якісні послуги, нікого не цікавить, що там за часовий механізм всередині. Якщо ж проблеми накопичуються, ми не знаємо до кого звернутися, внутрішня структура заплутана і відповідальних знайти важко, ми починаємо нервувати і розчаровуватися – у конкретній держустанові, у державі і реформах в цілому.
Трансформація міністерств – це насамперед формування сучасної та логічної внутрішньої структури. Адже багато років українські відомства працювали за старими моделями.
У радянські часи стратегії розвитку формувались у Москві, а всім іншим лишались виконання, контроль, нагляд та звітність. Як наслідок, українські міністерства останні 20 років переважно займались інспекціями, видачею ліцензій, управлінням державною власністю тощо. Зараз триває зміна підходу і зосередження на стратегічних питаннях та формуванні політик, що дозволить вирішувати важливі проблеми та будувати конкурентоспроможну державу.
Наприкінці минулого року уряд схвалив нову уніфіковану модель цільової структури міністерства, що передбачає три блоки.
Перший і найголовніший блок – директорати – підрозділи, відповідальні за формування державної політики, координацію та моніторинг її реалізації. Це основа міністерства.
Другий блок – секретаріат. Це сукупність підрозділів, що забезпечують діяльність міністерства (бухгалтери, юристи, ІТ, служба управління персоналом, господарники тощо).
І третій – підрозділи, що зараз виконують невластиві міністерствам функції – надання адміністративних послуг (дозволи, ліцензії), управління об'єктами державної власності (держпідприємства) або здійснення державного нагляду (контролю).
Одне з головних завдань трансформації – розділити формування політики і її безпосередню реалізацію. Це дозволить уникнути конфлікту інтересів та позбутися корупції, коли ті, хто створює правила, підлаштовують їх під свої потреби, а не інтереси суспільства.
На сьогодні значна кількість функцій з реалізації держполітики виконується самими міністерствами. Згодом, після змін у законодавстві, невластиві міністерствам функції зможуть перейти до відповідних інспекцій, агентств і служб. Більше того, держава взагалі зможе відмовитися чи передати частину функцій на місцевий рівень.
Наприклад, зараз Міністерство культури погоджує розміщення зовнішньої реклами на пам'ятках національного значення і навколо них, скажімо, на Дерибасівській в Одесі.
Чиновники у Києві цим, відверто кажучи, мало переймаються, а от одесити хапаються за серце. Їх реально турбує, що архітектурна перлина їхнього міста закрита жахливою рекламою.
Саме тому найкращим виходом було б делегувати відповідне право місцевій владі. Вони мають вирішувати, де можна закривати фасад рекламою, а де – ні, а також нести відповідальність за прийняті рішення.
Нова структура міністерств запобігатиме розмиванню відповідальності. За певний напрям діяльності відповідатиме лише один підрозділ чи держслужбовець, що зведе до мінімуму "переведення стрілок". Це має підвищити якість роботи чиновників та спростити взаємодію громадян з державою.
Постанова Кабміну "Про завершення реформування структури апарату деяких міністерств" вимагає привести структуру у відповідність до уніфікованих вимог та прозвітувати про результати проведеної роботи у тримісячний строк з дня набрання нею чинності. Термін закінчився 16 лютого 2019 року. Тож велика трансформація у восьми пілотних міністерствах нарешті завершується і робота концентруватиметься на досягненні нової якості управлінських рішень та послуг суспільству.
Нагадаю, у пілотному проекті беруть участь Міністерство аграрної політики та продовольства, Міністерство енергетики та вугільної промисловості, Мінінфраструктури, Мінкульт, МОН, МОЗ, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ і Міністерство соцполітики.
На Мінфін і Мін'юст, які додатково виконують функції центру уряду, вимоги щодо структури апарату поки не розповсюджуються у зв'язку з їхньою нетиповістю відносно галузевих міністерств.
Нагадаю, програма підтримки вдосконалення врядування та менеджменту (Support for Improvement in Governance and Management) – спільна ініціатива ЄС та Організації з економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) для допомоги країнам Центральної та Східної Європи модернізувати їхні системи держуправління та підготувати до вступу в ЄС.
Серед виявлених недоліків:
- надмірна централізація функцій,
- незавершеність реорганізації внутрішньої структури міністерств,
- відсутність єдиних правил організаційного забезпечення реалізації держполітики.
Все це переобтяжує міністерства, знижує їхню здатність до якісного формування державної політики та не дозволяє усій системі держуправління бути достатньо підзвітною суспільству і зручною у користуванні.
Нова структура міністерств – це той простір, у який потрібно залучати найкращих професіоналів – лідерів змін.
Фахівці з питань реформ, які вже розпочали роботу у нових директоратах, відпрацьовують нові, сучасні та ефективні процеси держуправління. І тільки після цього пересічні громадяни зможуть відчути зміни – підвищення якості управлінських рішень, прозорість та прогнозованість державної політики, зміну у ставленні чиновника до громадян – від управління до сервісу.
Велика трансформація міністерств – основа подальших змін усієї системи держуправління, що має відповідати потребам громадян та бізнесу.
Крок за кроком держслужба стає більш ефективною, а застаріла адміністративно-командна система управління – більш сервісною та орієнтованою на людину. Ми продовжуємо спільно реформувати країну та робити зміни на краще незворотними.
Кирило Клименко, старший проектний менеджер Офісу реформ КМУ, Реформа державного управління
