Ексклюзивне інтерв'ю прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана агентству "Інтерфакс-Україна"
Що Ви можете назвати успіхами уряду в 2018 році та його невдачами?
Я вважаю, що головне – це те, що ми втримали економічне зростання. Також вдалося втримати фінансову систему країни при дуже серйозних навантаженнях і надзвичайних викликах, але при цьому ми продовжили певні зміни, які торкнулися абсолютно всіх сфер. Є ті речі, які люди помічають, є, можливо, ті, які зараз не дуже відчутні. Якщо ми, наприклад, подивимося глобально на дороги країни, то ми побачимо, що ще дуже багато роботи. Але якщо подивимося на те, що уже зроблено, порівняно з тим, що було раніше, то побачимо, що будується в рази більше доріг, а також розбудована нова система управління будівництвом доріг. І таким чином можна описати ситуацію в багатьох сферах життя: освіта, медицина, економіка, інновації, інфраструктура, забезпечення безпеки і оборони. Також достатньо гостро стояло питання з борговими навантаженнями минулих періодів, з якими в 2018 році, на мою думку, ми впоралися непогано. Крім того, достатньо інтенсивно впроваджувалася і децентралізація влади. Фактично ми виконали обіцянку і передали всю землю об’єднаним громадам. Загалом по кожній сфері є конкретні кроки, які вдалося реалізувати.
Щодо децентралізації. Ви говорили про можливі зміни до Конституції. Коли це може бути реалізовано?
Коли я розпочинав цей процес, у мене був лише мій досвід як міського голови, на який я опирався, але була також фахова експертиза наших і міжнародних експертів, і ми швидко сформували план дій, який розпочали впроваджувати уже з першого квітня 2014 року. Я вважаю, що ми цей план пройшли доволі непогано, тому що децентралізацію вважають однією з найефективніших реформ. Але, на мою думку, цей перший етап завершився і зараз потрібно формувати новий, який без змін до Конституції в частині місцевого самоврядування просто неможливий. Ми маємо тепер не просто забезпечити подальшу реалізацію реформи, коли місцеві громади мають кошти, повноваження, нові можливості і право на об’єднання, але і захистити ці досягнення та закріпити їх в Основному законі. Я небезпідставно вважаю, що в майбутні п’ять років є унікальний шанс вибудувати нову адміністративно-територіальну модель успішної і самодостатньої України.
На цьому шляху нас постійно будуть намагатися атакувати і зупиняти цей процес, тому що жага до централізації у багатьох політиків нікуди не ділася. Тому будуть намагання узурпувати владу, забрати її з місць до центру, і єдиний захист і гарант незворотності децентралізації – це Конституція. В ній необхідно закріпити і повсюдність місцевого самоврядування, і розподіл повноважень між рівнями влади на принципі субсидіарності. Крім того, має бути гарантована фінансова самодостатність місцевого самоврядування, зокрема, та фінансова модель, яку ми запровадили з 1 січня 2015 року. Фактично система управління державою станом на початок 2014 року була достатньо серйозно спотвореною і зламаною. Я не можу сьогодні сказати, що уже вдалося її відновити, але через децентралізацію ми заклали правильні основи, і я вважаю це вірними кроками.
Наскільки можливо ці зміни в Конституцію прийняти діючим складом парламенту, чи це уже буде після виборів?
Ця Верховна Рада зробила для місцевого самоврядування і децентралізації більше, ніж всі разом узяті скликання з часів незалежності. Тут є здорове ядро людей, які розуміють, що таке місцеве самоврядування. Я пам’ятаю, як мені було важко працювати з парламентом в 2014 році, я тоді був в уряді Яценюка і займався регіональною політикою і місцевим самоврядуванням. Було повне нерозуміння і відторгнення. А в 2015 році у нас уже було повне розуміння всіх гілок влади, що це правильна реформа і її потрібно реалізовувати. Тому я думаю, що ця Рада зможе це зробити.
Багато з місцевих голів завдяки цій реформі місцевого самоврядування отримали кошти, в результаті, як показує соціологія, їх рейтинги значно зростають, і вони вищі, ніж рейтинги центральної влади, яка забезпечила ці умови для місцевої влади. Вас це не турбує?
Мене це не турбує. Треба мати більше довіри, щоб мати більше можливості змінювати. І взагалі, ви знаєте, питання довіри людей до влади є ключовим. Як правило, місцевих лідерів люди сприймають краще. Я був міським головою, і впродовж семи років у мене рейтинг був близько 80%, але це і величезна відповідальність. Окрім того, люди мають можливість виправити свої помилки, якщо ми обираємо когось, хто недостойний цієї довіри. Я думаю, що зараз це – рейтинги очікування, але коли почнуться вибори, тоді будуть реальні рейтинги з реальною підтримкою людей.
Ще одне запитання щодо відносин місцевої і центральної влади - газове. Уряд на своєму рівні все зробив, але місцеві органи влади, яким ці повноваження уже були передані, не всюди забезпечили повноцінний розрахунок за газ і вчасний початок опалювального сезону. Як це розцінювати: вони ще не дозріли до прийняття таких рішень, чи це просто популізм?
Популізм чи не популізм, я думаю, що треба розбиратися в кожному окремому випадку. Щодо ціни газу, я уже говорив, що це вимушене питання. Я взагалі не хотів його приймати, і по великому рахунку, перемовини, які я вів з липня 2017 року, дали можливість ще півтора року не підвищувати ціни. Певна вигода тут для людей була, хоча я намагався його взагалі зняти з порядку денного. Але коли воно було тодішнім керівництвом держави прописано в меморандумі з МВФ ще у 2008 році, а потім ще багато разів перепідписувалося, то видалити це неможливо. Ми знайшли певний консенсус в цьому питанні – "із двох зол вибрали найменше".
Але що дуже важливо – я говорю як практик, який був міським головою вісім років і запускав багато опалювальних сезонів – це скільки газу споживає місто для вироблення тепла. І ось тут є питання, чи місцеві влади фундаментально роблять енергомодернізацію свого міста, оновлюють інфраструктуру, щоб зменшувати витрати, забезпечують енергозбереження. А якщо мова йде про те, щоб просто дотувати неефективні витрати з бюджету, то це марнотратство. Краще ці гроші, замість дотування, вкласти в нову ефективність, нову модернізацію, нові технології виробництва тепла, і все буде набагато дешевше, ніж є сьогодні. Для цих цілей ми як держава створюємо ще один новий механізм – Державний фонд енергоефективності. Він буде в наступному році управляти десь 7 млрд грн, а якщо до них додати ще 7 млрд грн місцевих грошей, то це буде приблизно 14 млрд грн, які можна направляти на модернізацію тільки житлового фонду, а там можлива при впровадженні відповідних заходів економія до 50%. Тому тут є значна доля відповідальності місцевої влади, і ми можемо вирішувати такі проблеми тільки разом з органами місцевого самоврядування, по-іншому не буде.
Є очікування, що зараз ціна газу в світі знижується. Ви якось розраховуєте для себе, є якісь шанси, що наступного підвищення ціни не буде?
Давайте не будемо забігати наперед.
Наші міжнародні партнери кажуть, що затягнувся процес підготовки до дати анбандлінгу і пошуку міжнародного партнера до української ГТС?
Все, що було потрібно від уряду, ми зробили. Зараз ця робота лежить у площині саме компанії НАК "Нафтогаз", це їх відповідальність проведення розділення в терміни. Я очікую в січні отримати від НАКу остаточний графік, який буде затверджений їх наглядовою радою, помісячно з виходом на перше січня 2020 року, з анбандлінгом, з новим оператором, який ми створили – "Магістральні газопроводи Укрaїни". Він має до цього часу бути уже сертифікований за європейським законодавством.
Я хотів би, щоб ми в результаті отримали справжнього сильного гравця на європейському газовому ринку. Тому ми зацікавлені в пошуку серйозного авторитетного партнера для спільного управління газотранспортною системою з Європейського Союзу, Сполучених Штатів. Вони зацікавлені в отриманні газу в Європі, а ми - в забезпеченні обсягів транспортування, тому ми зацікавлені в спільному управлінні.
Друге питання, що стосується газу, – це те, що з 2015 року ми повністю змінили систему адміністрування податків в нафтогазовій сфері, тобто фактично ми для нових свердловин зменшили вдвічі і більше разів рентні платежі для того, щоб стимулювати видобування газу. Також ми відкрили геопросторові дані. Більше того, Геонадра тепер буде проводити тільки аукціони на доступ до надр, це теж дуже конкурентна історія. Я очікую, що найближчі 5 років буде суттєве збільшення видобування власного газу. Ми сьогодні добуваємо в країні близько 20 млрд, споживаємо майже 33 млрд, от мені б ще 13 млрд в Україні наростити за 5 років і тоді ми зможемо відмовитися від імпортних цін взагалі. Разом з тим, ми маємо за ці роки зменшити споживання газу через енергоефективність. Я на сьогодні добре розумію, як за 5 років побудувати енергетичну незалежність нашої держави.
Тобто конкурси на укладення угод про розподіл продукції (УРП) будуть проходити уже найближчим часом?
Так, я думаю, що в першому кварталі 2019 року це уже може бути.
Уряд буде готовий захистити перед Верховною Радою свого партнера для управління транзитом газу, бо саме за парламентом стоїть остаточне погодження?
А чому парламент має бути проти? Я розумію, що є ті, хто завжди проти. Але якщо ми говоримо про те, що ми сьогодні об’єднуємо зусилля з авторитетним міжнародним партнером зі світовим ім’ям, прекрасною репутацією і створюємо спільне управління, що тут поганого? Весь світ кооперується.
У березні закінчується контракт у голови НАК "Нафтогаз" Андрія Коболєва. Що буде далі?
При розгляді питання про подовження контракту ми маємо переглянути умови оплати праці. Тому що я вважаю, що за діючим контрактом заробітна плата є надвисока. Я не хочу говорити про заслуги або відсутність заслуг у менеджменту, але я можу сказати, що для України і для економіки, яка тільки починає зростати, такі виплати є неприйнятними. Тому я сказав наглядовій раді НАКу, щоб вони враховували позицію уряду. Я буду чекати адекватної реакції ради.
Як у випадку з "Укрзалізницею", цю кандидатуру буде пропонувати наглядова рада?
Так, рада буде вносити пропозицію уряду.
Чому, на Вашу думку, поки не вдалося вивести з тіні деякі види бізнесу, зокрема, видобування бурштину?
Це ресурсні напрямки,і ми в уряді дуже хотіли б, щоб парламент прийняв рішення про те, щоб там була прозора система обліку, виплат до державного бюджету, а там, де копалини, і в місцеві бюджети. Але, на превеликий жаль, парламент не приймає зараз цих рішень. Я пам’ятаю, коли цей закон був провалений і далі він не повернувся. Я так розумію, що немає єдиної думки в парламенті. Хоча ви праві в тому, що потрібно було б ці рішення приймати і виводити їх в бюджет.
Також бізнес вказує на ці питання, коли йде дискусія, скажімо, про скасування лімітів для нарахування ЄСВ. Вони говорять, що є багато інших резервів. І бізнес готовий додатково платити, якщо буде залучення коштів також з інших джерел.
Я би не проводив ці паралелі, хоча думка бізнесу дуже важлива. Питання в іншому. У нас 87 тис. директорів підприємств працюють на мінімальній зарплаті, ми ж бачимо, що це фікція. Тому є проект закону, який передбачає закриття цих лазівок для мінімізації виплат, в тому числі в Пенсійний фонд. Я говорив з бізнес-асоціаціями щодо цієї ідеї Мінсоцполітики і закликав їх сісти і подивитися, що потрібно збалансувати в цьому законі, щоб "білий" бізнес був захищений, а "сірий" бізнес виходив з тіні. І вони сказали, що це нормальний підхід, і вони готові до обговорення пропозиції, і ми поки що працюємо над цим. Можливо, для тих, хто буде сплачувати високі внески по ЄСВ, зняти обмеження по виплатам пенсій. Якщо ти більше платив – ти більше отримуєш пенсії. І це теж дуже добре сприймалося в бізнес-середовищі. Про це потрібно говорити.
Як би Ви оцінили зараз ринок зовнішніх запозичень для України, наскільки він важкий?
Ринки фінансові взагалі, не тільки для України, зараз дуже складні. Якщо світові ринки будуть більш доступними чи більш спокійними, тоді і тренди для України теж будуть набагато кращими.
Минулого тижня уряд був змушений прийняти рішення щодо збільшення запозичення через те, що приватизація знову не була виконана так, як було заплановано в бюджеті. Що уряд зробить, щоб цього не відбулося в наступному році, і коли ми побачимо перші об’єкти?
Уряд зробив, мені здається, достатньо гарні і правильні кроки. Ми змінили повністю законодавство при підтримці парламенту. Фактично новий закон вступив в силу 1 березня 2018 року. Далі ми почали відбирати незалежних радників для того, щоб готувати об’єкти. Але що нас почало затримувати? Я вам скажу – позови в суди. Одні радники почали подавати позови на інших і фактично заблокували це все в судах. Зараз потрібно пройти всі юридичні процедури для відновлення процесу приватизації.
Я вважаю, що приватизація – це не просто продаж якихось підприємств. Це залучення інвестицій в національну економіку, це створення нових робочих місць, це нові технології виробництва і модернізація підприємств. Це важливо і потрібно для України. Я можу вас запевнити, що стосується прозорості і максимальної ефективності, ми в стані це забезпечити. Паралельно ми запустили ще один дуже важливий проект – це мала приватизація, аукціони "Прозорро". Там ми маємо ріст по цінам на деякі об’єкти в рази. Ніколи в Україні такого не було.
Чи немає у Вас побоювання, що процес трансформації Державної фіскальної служби позначиться на доходах бюджету? Що уряд планує робити, щоб цей процес пройшов безболісно? А також як залучити у керівництво митниці та податкової фахівців, до яких буде довіра і в уряді, і в бізнесу?
Державна фіскальна служба – це дуже серйозна інституція, яка забезпечує адміністрування податків і зборів. Ви праві в тому, що тут необхідно бути дуже зваженим і професійно до цього підходити. У мене є довіра до Міністерства фінансів, щодо змін, визначення компетенцій, проведення конкурсів, а далі буде залежати від претендентів. Я думаю, що різні "схемщики" будуть надсилати претендентів, але нам буде потрібно якось дуже публічно і прозоро це моніторити, для того, щоб обрати тих, хто зможе впоратися з цією системою, забезпечити прозорість і нормальні стосунки з бізнесом. Це серйозна робота, і ми до неї теж готові.
А щодо єдиного органу фінансових розслідувань, коли буде компроміс?
Це питання дуже складне, тому що сьогодні в парламенті немає розуміння щодо єдиної моделі Державної служби фінансових розслідувань.
На Вашу думку, яке майбутнє російського бізнесу в Україні? Воно однаково "темне" для всіх чи Ви відрізняєте один бізнес від іншого?
Санкції накладаються на конкретних суб’єктів, які мають ті чи інші ознаки взаємодії з російським режимом. І тому, якщо людина з російським паспортом, але працює в Україні і немає ніяких взаємовідносин з російською державою та сплачує тут податки, я не думаю, що така людина може бути в зоні ризику. Що таке санкції? Це блокування фінансової підтримки російської економіки, яка працює на збройну машину або на фінансування якихось терористичних організацій. Санкції мають бути таргетовані саме на це, і іншого, на мій погляд, бути не може. Тому в такому алгоритмі і працює санкційна політика.
На період, поки у нас така ситуація з Азовом, чи можлива якась допомога уряду щодо вирішення проблем з риболовством, там досі неузгоджений договір, що регулює вилов риби, а також щодо проблем з портами, бо вони не конкурентоздатні порівняно з іншими?
Є міжнародне законодавство про вільне судноплавство, і Росія його повністю порушує. Причому блокує підходи до наших портів Бердянська і Маріуполя і міжнародним судам, в тому числі судам Європейського Союзу. Вони просто порушують будь-які норми, які для нас для всіх є фундаментальними. Ми мобілізуємо весь світ на те, щоб були адекватні заходи по відношенню до країни, яка порушує міжнародне право. Я вважаю, що необхідні дзеркальні санкції, я би навіть сказав, дзеркальні дії: Росія блокує 20 суден – 20 російських суден блокується в різних міжнародних портах, а можливо і 40, доти, поки їй не буде "боляче" і вона не відступить. Я вважаю, що світ має реагувати більш жорстко.
Рибалкам з 1 січня виходити в море чи ні?
Робота, як ви знаєте, ведеться. Як тільки будуть конкретні рішення, що можливо зробити, вони будуть повідомлені за їх системою відомчих структур, які підпорядковані Мінагрополітики.
Чи чекати в наступному році суттєвого збільшення мінімальної заробітної плати? Чи вийде на кінець року Україна на очікувані Вами 10 тис. грн по середній зарплаті і який Ваш прогноз на 2019 рік?
Як ви пам’ятаєте, рік тому я говорив, що це буде 10 тис., як ви бачите, я в принципі не помилився. На 1 листопада це було 9,2 тис. грн, я думаю, що близько 10 тис. грн буде в цьому році. Наш макропрогноз розраховує, що в наступному році це буде 10,5 тис. грн, але я думаю, що ми збільшимо середню заробітну плату і вона буде більше 10,5 тис. грн за результатами 2019 року.
Коли нарешті запрацює накопичувальна пенсійна система? Її запровадження знову відклали на невизначений термін.
Взагалі це питання не тільки і не стільки пенсійної системи, це питання гарантій вкладів, приватного інвестування. Такий законопроект є, йдуть дискусії. Поки що об’єднання депутатських голосів для того, щоб було прийнято необхідне рішення, я не бачу. Хоча я розумію, що накопичувальний рівень має з’явитися, але тоді, коли це буде дійсно гарантовано для тих, хто буде накопичувати.
Ви поки не відмовилися від планів підвищення пенсій з першого березня 2019 року?
Ні, ми вдвічі будемо підвищувати пенсії. 1 січня у нас буде перерахунок пенсій для військових пенсіонерів, це десь 500 тис. осіб, і 1 березня буде масовий перерахунок пенсій для всіх українських громадян. Він буде проведений з розрахунку 50% інфляції і 50% середньої заробітної плати. Це буде вперше автоматична індексація, яка відтепер буде щорічною і не залежатиме від чиїхось політичних рішень. Наступна проблема, яка потребує вирішення, - це пенсія для людей з великим стажем, але невисокою зарплатою і, як результат, невисокою пенсією. Але коли будь-яку категорію починаєш розраховувати, бачиш, що це десятки мільярдів гривень, які потрібно додатково знайти, і це дуже складно. Тому я говорю завжди, що основою всіх змін має бути сильна і відкрита економіка.
Ще одна важлива тема. Ви ж розумієте, що визначальні не тільки наступні 5 років, а в першу чергу наступний рік...
Виборчий процес? Безумовно. Від того, якими будуть вибори президента і парламенту, залежить, як будуть сформовані пріоритети розвитку держави на наступні 5 років, це правда.
Уряд є коаліційним, частиною коаліції є партія "Блок Петра Порошенка". Яким чином Ви збираєтеся зберегти нейтральність уряду під час передвиборчого процесу?
Я окреслив перед собою ряд завдань, які стоять переді мною як перед прем’єр-міністром на 2019 рік: забезпечити фінансову стабільність, економічний ріст, впровадження необхідних змін, які будуть позитивно впливати на якість життя людей. А також те, що залежить від уряду стосовно чесних, прозорих і демократичних виборів. Це мої завдання як прем’єр-міністра України, інших завдань у мене немає. Я розумію, що я буду під атакою серйозного популізму, але у мене немає іншого варіанту, поки всі будуть змагатися за рейтинги, боротися за Україну.
А далі? Чи є у Вас розуміння того, як буде функціонувати уряд після президентських виборів у випадку перемоги не Петра Порошенка, а іншого кандидата?
Уряд конституційно працює до обрання наступного парламенту, тому вибори президента і вибори до парламенту не мають між собою нічого спільного. У нас є завдання на 2019 рік, ми будемо їх виконувати.
Ви враховуєте, що під час передвиборчої кампанії, як правило, уповільнюється процес інвестицій, тому що всі чекають результатів, і інколи виникають проблеми з фінансуванням боргу?
Якщо українські політики, безвідносно до прізвищ і претензій на владу, зможуть знайти в собі сили подумати в першу чергу про Україну, то я розумію, як з чим впоратися у 2019 році. Ніхто з нас не застрахований від чергової порції популізму, який просто безглуздий. Але я вважаю, що українці надзвичайно розумні і мудрі люди. Просто кожен з нас має дуже серйозно подумати над різними гарними словами, які ми чуємо, і тоді все буде нормально.
Скільки зараз є запасу міцності в уряду? Бо іноземні інвестори не дуже розбираються, хто тут популіст, а хто ні.
Я думаю, що з точки зору майбутнього інвестувати в Україну дуже вигідно, глибоко в цьому переконаний. Я це можу сказати і внутрішнім, і зовнішнім інвесторам. Те, що Україна буде стратегічно рухатися в Європейський Союз і Євроатлантичний альянс, у мене немає сумнівів. Це наш стратегічний вектор і найкраща інвестиція в стабільність. Тому я не бачу тут якихось загроз зменшення привабливості інвестувати в Україну. Зрозуміло, що будь-який політичний період носить свої ризики, це правда. Але я бачив опитування бізнесу, який уже працює в Україні, то всі, в принципі, налаштовані на подальші інвестиції. Я хочу сказати всьому бізнесу, що в 2019 році я буду, як завжди, на їхній стороні: захищати, допомагати, підтримувати і розвивати, тому що я зацікавлений в швидшому економічному зростанні, ніж ми маємо сьогодні. Врешті-решт, я хочу, щоби тут, у нас, була біла конкурентна зарплата і люди працювали у себе вдома, а не по світу.
Інтерв'ю опубліковано на сайті агентства "Інтерфакс-Україна"
