Фаховий діалог між Україною та Німеччиною щодо земельних відносин, підходів до управління державними землями та цифрової трансформації земельної сфери є надзвичайно важливим елементом повоєнного відновлення та євроінтеграційного курсу України.
Під час зустрічі у Федеральному міністерстві сільського господарства, продовольства й регіональної ідентичності Німеччини старший проєктний менеджер із земельної реформи Офісу реформ Кабінету Міністрів України Андрій Мартин розповів про поточні пріоритети земельної реформи в Україні.
У своєму виступі він окреслив стратегічний контекст трансформації земельних відносин та наголосив: «Ключовою метою реформи є формування сучасної, прозорої та технологічно розвиненої системи управління землями, сумісної з європейським правом та стандартами належного врядування». Окремо він підкреслив важливість гарантій прав власності, посилення правової визначеності та створення передбачуваних умов для національних і міжнародних інвесторів.
Андрій Мартин також розповів про перспективні напрями подальшого діалогу та співпраці з німецькими партнерами й проєктами міжнародної технічної допомоги. Серед них:
-
підтримка цифровізації кадастрів і розбудови LPIS/IACS;
-
посилення просторового планування на рівні громад;
-
сприяння консолідації земель;
-
спільні ініціативи з екологічного відновлення земель і розвитку систем моніторингу;
-
розробка й впровадження сучасних антикорупційних та комплаєнс-інструментів у сфері земельних відносин.
Захід пройшов у межах німецько-українського адміністративного партнерства та фахово-інформаційної поїздки «Німецький досвід в управлінні державними землями – перспективи для України». До складу української делегації увійшли представники урядових інституцій, парламенту, профільних відомств, наукових установ і професійних асоціацій.
Учасники зустрічі узгодили подальші кроки двостороннього співробітництва в сфері земельної політики й управління державними землями.
Німеччина є одним із ключових партнерів України, який надає всебічну підтримку у подоланні наслідків повномасштабної війни та просуванні на шляху до набуття членства в Європейському Союзі. У цьому контексті управління земельними ресурсами посідає особливе місце, адже в одній точці сходяться аграрна політика та розвиток сільських територій, відновлення постраждалих громад, просторове планування й містобудівна політика, охорона довкілля та кліматична політика, розвиток відновлюваної енергетики й інфраструктури, а також фінансова, податкова й антикорупційна політика, орієнтована на верховенство права та прозорість використання публічних ресурсів.
