Станом на кінець 2018-го загальна кількість ЦНАПів в Україні сягнула 775: за минулий рік понад 15 млн українців скористалися їх послугами, а надходження від їх роботи до місцевих бюджетів сягнули 2,9 млрд грн, повідомляє Державне агентство з питань електронного урядування України.
«Одним із лідерів у розбудові ЦНАПу є Івано-Франківськ. Місто серед перших в Україні створило ЦНАП ще у 2010 році. Сьогодні завдяки децентралізації у ньому надають 240 послуг, якими користуються 50-60 тис. громадян щорічно. За 2018 рік послуги ЦНАПу принесли місту понад 48 млн грн, що становить 34% від усіх неподаткових надходжень до бюджету. У 2019 році прогнозується підвищення надходжень від наданих послуг у 1,2 раза», - зазначають у ДАЕУ.
Крім того, надання послуг покращилось. Так, ще кілька років тому, щоб отримати таку звичайну тепер послугу, як замовлення закордонного паспорту, доводилося кудись їхати, чекати в чергах і псувати собі нерви. Сьогодні сотні послуг для громадян та бізнесу надають на місцях.
«Це практично наближає владу до людей», - додають у агентстві.
Більше того, Івано-Франківськ першим оприлюднив детальні дані щодо роботи ЦНАПу.
«Відкриті дані роблять ЦНАП, з його великими масивами інформації, прозорим та підзвітним, а також надають можливість створювати нові сервіси. Саме тому агенцією TEXTY було розроблено онлайн інструмент «10 найпопулярніших послуг Івано-Франківського ЦНАПу», що виявляє попит на різні послуги протягом року, а також демонструє рівень життя міста, якість надаваних послуг, надходження до бюджету», - пояснюється у повідомленні.
Аналіз даних засвідчив, що найпопулярнішими послугами ЦНАПу Івано-Франківська є реєстрація місця проживання, видача закордонного паспорту та послуги, пов’язані з земельним питанням та будівництвом.
«Відтепер ці послуги стають ще прозорішими і, таким чином, обмежуються корупційні ризики у кожній із них. Завдяки візуалізації усі охочі можуть знаходити аномальні відхилення відмов та затримок, з’ясовувати їх причини тощо», - наголошує ДАЕУ.
Як зазначається, відкриття даних щодо роботи ЦНАПів може стати наступним кроком реформи децентралізації, адже це – можливість:
- створювати нові сервіси та покращувати якість наявних послуг;
- сприяти економії часу, аналізуючи реальні витрачені ресурси на ту чи іншу послугу;
- зменшити корупційні ризики завдяки максимальній прозорості процесу;
- прогнозувати надходження до бюджету;
- приймати обґрунтовані управлінські рішення;
- поліпшувати регіональний бізнес-клімат.
Дізнатися більше про можливості роботи з відкритими даними на прикладі ЦНАПу Івано-Франківська можна за допомогою візуалізації «10 найпопулярніших послуг Івано-Франківського ЦНАПу» за лінком: http://texty.org.ua/d/2019/frankivsk/.
Інструмент розроблений за підтримки Державного агентства електронного урядування у межах проекту USAID/UK aid «Прозорість і підзвітність у державному управлінні та послугах/TAPAS».
Як повідомлялося, на початку 2019 року Івано-Франківськ приєднався до Міжнародної хартії відкритих даних – міжнародної ініціативи, що сприяє співпраці, прийняттю та реалізації спільних принципів, стандартів і найкращих практик відкритих даних у всьому світі. Наразі в Україні вже дев’ять міст, що приєдналися до Хартії. Україна стала другою країною у світі після Мексики, де так багато міст взяли на себе таке зобов’язання.
Ще за темою:
Майже 900 наборів даних стали обов’язковими до відкриття
Діалог заради об'єднання: новий імпульс приєднання громад до міст обласного значення та ОТГ
Стартував проект «Сприяння діалогу щодо реформ в Україні»
