На стратегічно важливих підприємствах, які не планується приватизувати, мають з’явитися професійні, незалежні від втручання політиків і чиновників, наглядові ради. Саме їм, відповідно до світової бізнес-практики, повинна відводитися головна роль в процесі управління держпідприємствами.
Зробити процес управління державними підприємствами прозорим і професійним, відповідно до кращих міжнародних стандартів.
Призначення незалежних наглядових рад, розробка системи заохочення для наглядових рад і правління - це один із важливих інструментів корпоративного управління, який забезпечує досягнення поставленої мети.
У 2015 році за підтримки міжнародних партнерів Україна розпочала реалізацію амбітної програми реформ державного сектору економіки. Прозорий конкурсний відбір керівників та членів наглядових рад для особливо важливих для економіки державних підприємств Комітетом з призначень – частина цієї реформи. А основним орієнтиром її здійснення є рекомендації OECD, викладені в Guidelines on Corporate Governance of SOEs.
На початку 2016 року Верховна Рада підтримала зміни до Закону України "Про управління об'єктами державної власності", які забезпечили законодавчу основу для створення на державних підприємствах незалежних і професійних наглядових рад. Незалежні наглядові ради повинні були перейняти функції стратегічного управління підприємствами, які раніше були покладені на міністерства.
Спочатку процес відбору професіоналів у наглядові ради був покладений на міністерства, але вплив чиновників на процес і недостатня координація між міністерствами значним чином гальмували початок роботи. Протягом 2017 року жодне з державних підприємств не отримало наглядову раду, Комітет з призначень керівників на державні підприємства майже не працював. Потрібно було змінювати правила процесу номінування кандидатів і перезапустити діяльність Комітету з призначень.
Для реалізації цього завдання перш за все необхідно було створити на базі Секретаріату Кабінету Міністрів професійний орган – підрозділ – для координації номінаційного процесу, який би забезпечував ефективну взаємодію з міністерствами, державними підприємствами, компаніями з пошуку керівних кадрів.
Офіс реформ є відповідальним за підтримку впровадження реформи управління державною власністю і поширення кращих світових практик корпоративного управління в секторі державних підприємств.
Тому експерти Офісу в співпраці з Групою радників прем’єр-міністра SAGSUR та фахівцями Секретаріату КМУ проаналізували процес відбору, розробили пропозиції до нормативно-правових актів (Порядку проведення конкурсного відбору керівників суб’єктів господарювання державного сектору економіки, затверджено постановою КМУ №777, та Постанови КМУ №142 про Деякі питання управління державними унітарними підприємствами та господарськими товариствами, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі) що дозволило, перезапустити процес номінування кандидатів і сприяти ефективному виконанню державою функції власника майна.
У березні 2018 року ці зміни були затверджені Урядом і вони отримали схвальні відгуки від міжнародних партнерів України (МВФ, ЄБРР, МФК), представники яких сьогодні беруть активну участь у роботі Комітету з призначень як незалежні члени.
Які саме зміни відбулись в процедурі:
- Процес прийняття рішень щодо номінування кандидатів у наглядові ради та найвищі керівні посади державних підприємств було відокремлено від конкретних міністерств із забезпеченням роботи Комітету з призначень Секретаріатом КМУ;
- На базі Секретаріату КМУ створено окремий професійний підрозділ для координації номінаційного процесу, який сформовано з молодих та вмотивованих держслужбовців;
- Комітет з призначень розширив свою відповідальність на всі основні процеси: ініціацію відбору, визначення критеріїв, відбір кандидатів, рекомендації щодо умов контракту тощо;
- Вдвічі була зменшена кількість членів Комітету з призначень з 18 (9 міністрів з правом голосу та 9 незалежних членів без права голосу) до 8 членів включно з незалежними членами;
- Замість декількох комісій з відбору при міністерствах запроваджена одна комісія при Комітеті з призначень, яка відповідає за попередній відбір кандидатів;
- Для якісного відбору фахових кандидатів до процесу пошуку і оцінювання кандидатів залучені провідні компанії з пошуку керівних кадрів.
Протягом року після перезавантаження оновлений Комітет з призначень сформував незалежні наглядові ради для найбільших державних підприємств: "Укрзалізниця", "Укренерго", "Укрпошта", "Адміністрація морських портів України", "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", "Укргідроенерго".
Уряд дійсно досяг значного результату щодо запуску незалежних і професійних наглядових рад. Потрібно продовжувати працювати над формуванням наглядових рад в інших державних компаніях. Адже особливо важливих для економіки України державних підприємств налічується приблизно 50.
Іншим, не менш важливим, є підвищення якості роботи наглядових рад – потрібно налагодити ефективнішу взаємодію наглядових рад з державою, як головним акціонером, зокрема з профільними міністерствами. Діяльність наглядових рад повинна стати більш зрозумілою і більш прозорою для суспільства.
Для того, щоб уникнути суб’єктивних оцінок діяльності наглядових рад і політичних спекуляцій в цьому питанні, необхідно напрацювати методику оцінювання роботи наглядових рад. Але для виконання такого оцінювання держава повинна бути експертом з питань корпоративного управління. На даний момент такого рівня експертизи в середині державного апарату, зокрема в Уряді, ще не досягнуто. Тож перспективним напрямком реформи – є централізація та професіоналізація функції управління державною власністю і створення ефективного ownership entity.
Ще за темою:
Україна заробила 1 млрд грн завдяки малій приватизації
Інтерес до України з боку іноземних інвесторів не зник - Райнер Бомба